Вигублення мідіянітів і поділ здобичі
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 “Пімсти мідіянітам за кривду Ізраїлевих синів, потім будеш прилучений до своєї рідні”.
3 І промовив Мойсей до народу, говорячи: “Озбройте з‑поміж себе людей для війська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пімсту на мідіян.
4 По тисячі з племені зо всіх Ізраїлевих племен пошлете до війська”.
5 І були призначені з Ізраїлевих тисяч — тисяча з племені — дванадцять тисяч узброєних для війська.
6 І послав їх Мойсей — тисячу з кожного племени — до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий посуд, і сурми для сурмлення в його руці.
7 І рушили війною на Мідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабивали кожного чоловічої статі.
8 І крім тих забитих, позабивали мідіянських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, — п’ять мідіянських царів, і Валаама, Беорового сина, забили мечем.
9 І полонили Ізраїлеві сини мідіянських жінок і їхніх дітей, і всю їхню худобу, і всі їхні стада та ввесь їх маєток пограбували.
10 А всі їхні міста по їхніх осадах та всі їхні оселі попалили огнем.
11 І позабирали вони все захоплене й усю здобич, людей та худобу.
12 І вони привели до Мойсея й до священика Елеазара та до громади Ізраїлевих синів полонених і здобич, і захоплене до табору, до моавських степів, що над приєрихонським Йорданом.
13 І вийшли Мойсей і священик Елеазар та всі начальники громади назустріч їм поза табір.
14 І розгнівався Мойсей на військових провідників, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
15 І сказав до них Мойсей: “Чи ви позоставили живими всіх жінок?
16 Тож вони були для Ізраїлевих синів — за радою Валаама — причиною на відступлення від Господа через Пеора! І була поразка в Господній громаді.
17 А тепер позабивайте кожного хлопця між дітьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ложі, повбивайте.
18 А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ложа, зоставте живими для себе.
19 А ви пробудьте поза табором сім день. Кожен, хто забив кого, і кожен, хто доторкався трупа, очистьтеся дня третього й дня сьомого ви та ваші бранці.
20 І ви очистите кожну одежу, і кожну шкуряну річ, і все зроблене з козиної вовни, і кожну дерев’яну річ”.
21 І сказав священик Елеазар воїнам, що ходили на війну: “Оце постанова закону, що Господь наказав був Мойсеєві:
22 Тільки золото й срібло, мідь, залізо, цину та олово,
23 кожну річ, що видержить в огні, перепровадите через огонь, — і стане чиста, тільки перше очищальною водою очиститься; а все, що не видержує огню, перепровадите через воду.
24 І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому ввійдете до табору”.
25 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
26 “Перелічи здобич бранців між людьми й між худобою ти й священик Елеазар та голови батьківських домів громади.
27 І поділиш ту здобич пополовині між учасниками війни, що входять до війська, і між усією громадою.
28 І принесеш данину для Господа від військових, що входять до війська, одну душу від п’яти сотень від людини й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібної.
29 З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господнє приношення.
30 А з половини Ізраїлевих синів візьмеш одного вийнятого з п’ятдесяти — з людини, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібної, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії”.
31 І зробив Мойсей та священик Елеазар, як Господь наказав був Мойсеєві.
32 І була здобич, позостале грабунку, що захопили були військові: дрібної худоби — шістсот тисяч і сімдесят тисяч і п’ять тисяч.
33 А худоба велика — сімдесят і дві тисячі.
34 І осли — шістдесят і одна тисяча.
35 А душ людських із жінок, що не пізнали мужеського ложа, усіх душ — тридцять і дві тисячі.
36 І була половина, частка тих, що входили до війська, число худоби дрібної — триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п’ять сотень.
37 І була данина для Господа з худоби дрібної, — шість сотень сімдесят і п’ять.
38 А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня данина для Господа — сімдесят і двоє.
39 А осли: тридцять тисяч і п’ять сотень, а їхня данина для Господа — шістдесят і один.
40 А душ людських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа — тридцять і дві душі.
41 І дав Мойсей данину Господнього приношення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.
42 І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на війну, —
43 і була громадська половина з дрібної худоби — триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п’ять сотень.
44 А худоба велика — тридцять і шість тисяч.
45 А осли — тридцять тисяч і п’ять сотень.
46 А людських душ — шістнадцять тисяч, —
47 і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одного з п’ятдесяти з людини та зі скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.
48 І прийшли до Мойсея старшини над тисячами війська, тисячники та сотники,
49 та й сказали Мойсеєві: “Твої раби перелічили військових, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракувало.
50 І ми принесли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, і нараменник, перстень, сережки та нашийника на очищення наших душ перед Господнім лицем”.
51 І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зроблену річ.
52 І було всього золота приношення, що принесли для Господа, — шістнадцять тисяч сімсот і п’ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.
53 Військові грабували кожен для себе.
54 І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і внесли його до скинії заповіту, — пам’ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)