1 Ліпший убогий, що ходить у своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
2 Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
3 Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
4 Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його…
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
6 Багато хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
7 Бідаря ненавидять всі браття його, а тим більш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
11 Розум людини припинює гнів її, а величність її — перейти над провиною.
12 Гнів царя — немов рик левчука, а ласкавість його — як роса на траву.
13 Син безумний — погибіль для батька свого, а жінка сварлива — як ринва, що з неї вода тече завжди.
14 Хата й маєток — спадщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 Лінощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, — помре.
17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
18 Картай свого сина, коли є надія навчити , та забити його — не піднось свою душу.
19 Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її , то вчиниш ще гірше.
20 Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
22 Здобуток людині — то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
23 Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що застиджує та осоромлює, —
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
29 На насмішників кари готові постійно , і вдари на спину безумним.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)