Господь дає мудрість, а з нею й чеснотне життя. Блудниця за Бога забула
1 Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
4 якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, —
5 тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання, —
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання й розум!
7 Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
8 щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
9 Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
10 бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
11 розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
13 від тих , хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
14 що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
15 що стежки їхні круті, і відходять своїми путями, —
16 щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м’якенькі слова,
17 що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула, —
18 вона‑бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її — до померлих,
19 ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне, —
20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
21 Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
22 а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!