1 Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,
2 бо їхнє серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.
3 Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.
4 А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.
5 Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна — від повносилого.
6 Тому‑то провадь війну мудрими радами, бо спасіння — в численності радників.
7 Для безумного мудрість занадто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.
9 Замір глупоти — то гріх, а насмішник — огида людині.
10 Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, — хіба не підтримаєш їх ?
12 Якщо скажеш: “Цього ми не знали!” — чи ж Той, Хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.
13 Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий — солодкий він на піднебінні твоїм, —
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її , то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!
15 Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,
16 бо праведний сім раз впаде — та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!
17 Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, — хай серце твоє не радіє,
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе !
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.
21 Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,
22 бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя — не добре.
24 Хто буде казати безбожному: “Праведний ти!” того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.
25 А тим, хто картає його , буде миле оце , і прийде на них благословення добра!
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.
28 Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.
29 Не кажи: “Як зробив він мені, так зроблю я йому, — верну людині за чином її!”
30 Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, —
31 і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований…
32 І бачив я те , і увагу звернув, і взяв я поуку собі:
33 “Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, —
34 і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!”…
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)