Не ручись за чужого
1 Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого, —
2 ти попався до пастки з‑за слів своїх уст, схоплений ти із‑за слів своїх уст!
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,
4 не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,
5 рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!
Лінивство веде до злиднів
6 Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
8 вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.
9 Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зі сну свого встанеш?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, —
11 і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!..
Оце ненавидить Господь
12 Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
13 він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
14 в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває, —
15 тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий — і ліку нема!
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидота душі Його:
17 очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
18 серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
19 свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
Бwтькова зwповідь — сторож життя твогz
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
21 Прив’яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся — мовити буде до тебе!
Хто чинить перелюб, той знищує душу свою
23 Бо заповідь Божа — світильник, а наука — то світло, дорога ж життя — то навчальні картання,
24 щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
25 Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками, —
26 бо вартість розпусної жінки — то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну…
27 Чи візьме людина огонь на лоно своє, — і одіж її не згорить?
28 Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
30 Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,
31 та як буде він знайдений, — всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!
32 Хто чинить перелюб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
34 бо заздрощі — лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)