1 Пісня прочан.
Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немовби у сні…
2 Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш — співання! Казали тоді між народами: “Велике вчинив Господь з ними!”
3 Велике вчинив Господь з нами, — були радісні ми!
4 Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
5 Хто сіє з слізьми, зі співом той жне:
6 все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів , — та вернеться з співом, хто носить снопи свої!