1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Господи, — випробував Ти мене та й пізнав,
2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, —
4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже , Господи, знаєш те все!
5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.
6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, — я його не подолаю!
7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?
8 Якщо я на небо зійду, — то Ти там, або постелюся в шеолі — ось Ти!
9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, —
10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
11 Коли б я сказав: “Тільки темрява вкриє мене, і ніч — світло для мене”,
12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота — як світло!
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, —
14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це !
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було…
17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, —
18 перелічую їх, — численніші вони від піску! Як пробуджуюся, — то я ще з Тобою.
19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!
21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:
22 повною ненавистю я ненавиджу їх, — вони стали мені ворогами!..
23 Випробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди Ти мене, — і пізнай мої задуми,
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!