1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида.
2 Грішне слово безбожного в серці моїм: “Нема страху Божого перед очима його”,
3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцімто гріх свій знайти, щоб зненавидіти.
4 Слова його уст — то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
5 Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
6 Господи, — аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
7 Твоя справедливість — немов гори Божі,  Твої суди — безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!
8 Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:
9 вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,
10 бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
12 Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
13 Попадали там беззаконники, повалено їх — і встати не зможуть.