1 Для дириґента хору. На спів: “Не вигуби”. Золотий псалом Давидів.
2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?
3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.
4 Від лоня ще матернього — вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці, —
5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,
6 що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!
7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи, —
8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов’януть вони, як трава по дорозі,
9 бодай стали , немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
10 Поки почують тернину запалену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!
11 А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!
12 І скаже людина: “Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!”
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)