1 Соломонів.
Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість — для сина царевого, —
2 хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх — справедливістю!
3 Нехай гори приносять народові мир, а пагірки — правду.
4 Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!
5 Будуть боятись Тебе, поки сонця, і поки місяця, — з роду до роду!
6 Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!
7 Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий — аж поки світитиме місяць, —
8 і він запанує від моря до моря, і від Ріки  аж до кінців землі!
9 Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати…
10 Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!
11 І впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,
12 бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що не має собі допомоги!
13 Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,
14 від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!
15 І буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!
16 На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
17 Хай ім’я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, — будуть хвалити його всі народи!
18 Благословен Господь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
19 і благословенне навіки Ім’я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!
20 Скінчились молитви Давида, сина Єссея.