КНИГА ЧЕТВЕРТА
ПСАЛОМ 89 (90)
1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
2 Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то відвіку й довіку — Ти Бог!
3 Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: “Вернітеся, людські сини!”
4 Бо в очах Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, і як сторожа нічна…
5 Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів’яне та сохне!
7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені, —
8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости — на світло Свого лиця!
9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання…
10 Дні літ наших — у них сімдесят літ, а при силах — вісімдесят літ, і гордощі їхні — страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо…
11 Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя — як страх перед Тобою!
12 Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
13 Привернися ж, о Господи, — доки терпітимемо ? — і пожалій Своїх рабів!
14 Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
16 Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя — їхнім синам,
17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших — утверди його!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)