Новий Єрусалим — невіста Агнця
1 І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було.
2 І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого.
3 І почув я гучний голос із престолу, який кликав: “Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними”,
4 “і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре”, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!”
5 І сказав Той, Хто сидить на престолі: “Ось нове все творю!” І говорить: “Напиши, що слова ці правдиві та вірні!”
6 І сказав Він мені: “Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води.
7 Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина!
8 А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, — їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою”, а це — друга смерть!
9 І прийшов до мене один із семи Анголів, що мають сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: “Ходи, покажу я тобі невісту, жону Агнця”.
10 І заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, — святий Єрусалим, що сходив із неба від Бога.
11 Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь.
12 Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять Анголів та ймення написані, а вони — імення дванадцятьох племен синів Ізраїля.
13 Від сходу три брами, і від півночі три брами, і від півдня три брами, і від заходу три брами.
14 І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця.
15 А той, хто зо мною говорив, мав міру, — золоту тростину, щоб зміряти місто, і брами його, і його мур.
16 А місто чотирикутне, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій ; довжина, і ширина, і вишина його рівні.
17 І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангола.
18 Його мур був збудований з яспису, а місто було — щире золото, подібне до чистого скла.
19 Підвалини муру міського прикрашені були всяким дорогоцінним камінням. Перша підвалина — яспис, друга — сапфір, третя — халкидон, четверта — смарагд,
20 п’ята — сардонікс, шоста — сардій, сьома — хризоліт, восьма — берил, дев’ята — топаз, десята — хрисопрас, одинадцята — якинт, дванадцята — аметист.
21 А дванадцять брам — то дванадцять перлин, і кожна брама зокрема була з однієї перлини. А вулиці міста — щире золото, прозорі, як скло.
22 А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель — то йому храм і Агнець.
23 І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, — слава бо Божа його освітила, а світильник для нього — Агнець.
24 І народи ходитимуть у світлі його, а земські царі принесуть свою славу до нього.
25 А брами його зачинятись не будуть удень, бо там ночі не буде.
26 І принесуть до нього славу й честь народів.
27 І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)