З книги розкриваються шість печаток, і з’являються шість нещасть
1 І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: “Підійди!”
2 І я глянув, — і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця йому дано, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.
3 І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: “Підійди!”
4 І вийшов кінь другий, — червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому.
5 І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: “Підійди!” І я глянув, — і ось кінь вороний. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці.
6 І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: “Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!”
7 А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: “Підійди!”
8 І я глянув, — і ось кінь чалий . А той, хто на ньому сидів, на ім’я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми.
9 І коли п’яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.
10 І кликнули вони гучним голосом, кажучи: “Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?”
11 І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.
12 І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, — і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волосяний, і ввесь місяць зробився, як кров…
13 І на землю попадали зорі небесні, як фіґове дерево ронить свої недозрілі плоди, коли потрясе сильний вітер…
14 І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій пергамену, і кожна гора, і кожен острів порушилися з своїх місць…
15 І земні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, — поховались у печери та в скелі гірські,
16 та й кажуть до гір та до скель: “Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!..
17 Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто встояти може?”