1 І Йосиф, припавши до обличчя свого батька, заплакав за ним і поцілував його. 2 Своїм слугам-бальзамувальникам Йосиф звелів підготувати до поховання тіло свого батька, і бальзамувальники підготували до поховання тіло Ізраїля. 3 І сповнилося йому сорок днів, тому що стільки днів триває бальзамування. А Єгипет оплакував його сімдесят днів.
4 Коли ж минули дні оплакування, Йосиф сказав вельможам фараона, промовляючи: Якщо я знайшов ласку перед вами, донесіть до вух фараона такі слова: 5 Мій батько взяв з мене клятву, кажучи: У гробниці, яку я собі викопав у Ханаанській землі, — там мене поховаєш. Тож тепер я піду й поховаю мого батька, та й повернуся. 6 А фараон відповів: Іди, поховай свого батька саме так, як з тебе взяв клятву.
7 І Йосиф пішов поховати свого батька, і пішли з ним усі слуги фараона і вельможі його дому, і всі вельможі Єгипетського краю, 8 і весь дім Йосифа, і його брати, і весь дім його батька. А рідних, овець і волів позалишали в ґесемській землі. 9 І вирушили з ним також колісниці та вершники, тож утворився дуже великий табір. 10 Вони прийшли до току Атада, що за Йорданом, і оплакали його великим та дуже сильним голосінням. І Йосиф учинив семиденну жалобу за своїм батьком. 11 І мешканці Ханаанської землі побачили жалобу на току Атада, та й сказали: Це велика жалоба для єгиптян. Через це названо те місце, що за Йорданом: Жалоба Єгипту. 12 Як Яків їм заповів, так його сини йому і зробили, — там його і поховали. 13 Його сини перенесли його до Ханаанської землі, та й поховали його в подвійній печері, яку придбав у власність Авраам в Ефрона-хета, — печеру для гробниці, що напроти Мамре. 14 І Йосиф повернувся до Єгипту, — сам, його брати і ті, хто ходив ховати його батька.
15 Брати Йосифа побачили, що їхній батько помер, та й сказали: Щоби часом не пригадав нам Йосиф усього та таки не помстився нам за все зло, яке ми йому заподіяли. 16 І, прийшовши до Йосифа, вони сказали: Твій батько взяв з нас клятву перед своєю смертю, кажучи: 17 Так скажіть Йосифові: Прости їм злочин та їхній гріх, оскільки заподіяли тобі зло. Тож тепер прости зло Божих рабів твого батька. І Йосиф розплакався, коли вони йому це говорили. 18 А вони підійшли до нього, та й сказали: Ось ми — твої раби. 19 Та Йосиф до них промовив: Не бійтеся, адже я — Божий. 20 Ви змовилися проти мене на зло, однак Бог повернув це для мене на добро, аби лиш вийшло так, як є сьогодні: щоби прогодувати численний народ. 21 І він сказав їм: Не бійтеся, я надалі годуватиму вас і ваші родини. І втішив їх, промовляючи до їхнього серця.
22 І жив Йосиф у Єгипті, — він, його брати і весь дім його батька. І прожив Йосиф сто десять років. 23 І побачив Йосиф Єфремових дітей аж до третього покоління. І сини Махіра, Манасіїного сина, народилися біля ніг Йосифа. 24 І сказав Йосип своїм братам, промовляючи: Я вмираю, та Бог неодмінно відвідає вас і виведе вас із цієї землі в землю, яку Бог обіцяв нашим батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову. 25 І Йосиф взяв із синів Ізраїля клятву, говорячи: Коли відвідає вас Бог, — а Він неодмінно відвідає, — то заберете звідси й мої кості із собою. 26 Йосиф помер у віці ста десяти років, і зробили йому похорон, і поклали його в труну в Єгипті.
1 Иосиф пал на лице отца своего, и плакал над ним, и целовал его. 2 И повелел Иосиф слугам своим — врачам, бальзамировать отца его; и врачи набальзамировали Израиля. 3 И исполнилось ему сорок дней, ибо столько дней употребляется на бальзамирование, и оплакивали его Египтяне семьдесят дней. 4 Когда же прошли дни плача по нем, Иосиф сказал придворным фараона, говоря: если я обрел благоволение в очах ваших, то скажите фараону так: 5 отец мой заклял меня, сказав: вот, я умираю; во гробе моем, который я выкопал себе в земле Ханаанской, там похорони меня. И теперь хотел бы я пойти и похоронить отца моего и возвратиться. [Слова Иосифа пересказали фараону.] 6 И сказал фараон: пойди и похорони отца твоего, как он заклял тебя. 7 И пошел Иосиф хоронить отца своего. И пошли с ним все слуги фараона, старейшины дома его и все старейшины земли Египетской, 8 и весь дом Иосифа, и братья его, и дом отца его. Только детей своих и мелкий и крупный скот свой оставили в земле Гесем. 9 С ним отправились также колесницы и всадники, так что сонм был весьма велик. 10 И дошли они до Горен-гаатада при Иордане и плакали там плачем великим и весьма сильным; и сделал Иосиф плач по отце своем семь дней. 11 И видели жители земли той, Хананеи, плач в Горен-гаатаде, и сказали: велик плач этот у Египтян! Посему наречено имя [месту] тому: плач Египтян, что при Иордане. 12 И сделали сыновья Иакова с ним, как он заповедал им; 13 и отнесли его сыновья его в землю Ханаанскую и похоронили его в пещере на поле Махпела, которую купил Авраам с полем в собственность для погребения у Ефрона Хеттеянина, пред Мамре.
14 И возвратился Иосиф в Египет, сам и братья его и все, ходившие с ним хоронить отца его, после погребения им отца своего. 15 И увидели братья Иосифовы, что умер отец их, и сказали: что, если Иосиф возненавидит нас и захочет отомстить нам за всё зло, которое мы ему сделали? 16 И послали они сказать Иосифу: отец твой пред смертью своею завещал, говоря: 17 так скажите Иосифу: прости братьям твоим вину и грех их, так как они сделали тебе зло. И ныне прости вины рабов Бога отца твоего. Иосиф плакал, когда ему говорили это. 18 Пришли и сами братья его, и пали пред лицем его, и сказали: вот, мы рабы тебе. 19 И сказал Иосиф: не бойтесь, ибо я боюсь Бога; 20 вот, вы умышляли против меня зло; но Бог обратил это в добро, чтобы сделать то, что теперь есть: сохранить жизнь великому числу людей; 21 итак не бойтесь: я буду питать вас и детей ваших. И успокоил их, и говорил по сердцу их.
22 И жил Иосиф в Египте сам и дом отца его; жил же Иосиф всего сто десять лет. 23 И видел Иосиф детей у Ефрема до третьего рода, также и сыновья Махира, сына Манассиина, родились на колени Иосифа. 24 И сказал Иосиф братьям своим: я умираю, но Бог посетит вас и выведет вас из земли сей в землю, о которой клялся Аврааму, Исааку и Иакову. 25 И заклял Иосиф сынов Израилевых, говоря: Бог посетит вас, и вынесите кости мои отсюда. 26 И умер Иосиф ста десяти лет. И набальзамировали его и положили в ковчег в Египте.