1 Лінивий прирівняний до нечистого каменя, і кожний сичатиме на його безчестя. 2 Лінивого прирівняли до купи гною, кожний, хто підносить його, стрясе рукою. 3 Сором батьків — у народженні не настановленого, а дочка — на втрату. 4 Розумна дочка успадкує її чоловіка, а та, що себе соромить, — на смуток тому, хто породив. 5 Батька і чоловіка соромить смілива, і обома буде в непошані. 6 Невчасна розповідь — музика під час плачу, а биття і напоумлення — мудрість у кожний час. 7 Діти, що в доброму житті мають їжу, заховають нешляхетність власних батьків. 8 Діти, що вихваляються погордою і невихованістю, опоганюють шляхетність свого роду. 9 Хто повчає безумного, — він, як той, що зліплює черепки, чи той, що будить сплячого з глибокого сну. 10 Хто розповідає тому, хто дрімає, — наче хто розповідає дурному, і на кінець він скаже: Що є? 11 Над мертвим — плач, бо він втратив світло, і над дурним — плач, бо втратив розум. Солодкий плач над мертвим, бо він спочив, а життя дурного гірше від смерті. 12 Плач над мертвим — сім днів, а над дурним і безбожним — усі дні його життя. 13 Не множ слово з безумним і не ходи до нерозумного. Бо він, будучи нерозумним, зневажить усе, що твоє. Стережися його, щоб ти не мав труду і не опоганився в його зрушенні. Відхилися від нього, і знайдеш спочинок, і не будеш змучений його безумністю. 14 Що тяжче від свинцю? І яке його ім’я, хіба не дурний? 15 Легше нести пісок, сіль і залізну руду, ніж безумного чоловіка.
16 Дерев’яна в’язь, злучена в будові, під час трясіння не розійдеться. Так серце, зміцнене розумною порадою, у часі не налякається. 17 Серце, основане на пізнанні розуму, — як прикраса-ліпка тинькованої стіни. 18 Камінчики, що лежать на висоті напроти вітру, не встояться. Так боязливе серце безумного в роздумуванні не встоїть проти всякого страху.
19 Хто вколовся в око, видасть сльози, а хто вколовся в серце, виказує розуміння. 20 Хто кидає камінь на птахів, їх відлякує, а хто зневажає друга, той розірве дружбу. 21 Якщо витягнеш меча проти друга, не трать надії, бо є поворот. 22 Якщо відкриєш уста проти друга, не бійся, бо є переміна. Лише від погорди, гордості, відкриття тайни і рани омани, — від цих втече кожний друг. 23 Придбай надію в бідноті з ближнім, щоб ти разом наситився його благами. У час скорботи залишайся з ним, щоб ти успадкував у його спадку. Не будь тим, що постійно не зважає на записане, і не дивуйся багатому, що не має розуму. 24 Перед вогнем — подих з печі й дим: так зневаги — перед кров’ю. 25 Не застидаюся оборонити друга і не сховаюся від його обличчя, 26 і якщо мені припаде через нього зло, кожний, хто чує, берегтиметься від нього.
27 Хто дасть сторожу моїм устам і розумну печать моїм губам, щоб я не впав через них, і мій язик мене не погубив?
1 Грязному камню подобен ленивый: всякий освищет бесславие его. 2 Воловьему помету подобен ленивый: всякий, поднявший его, отряхнет руку. 3 Стыд отцу рождение невоспитанного сына, дочь же невоспитанная рождается на унижение. 4 Разумная дочь приобретет себе мужа, а бесстыдная — печаль родившему. 5 Наглая позорит отца и мужа, и у обоих будет в презрении. 6 Не вовремя рассказ — то же, что музыка во время печали; наказание же и учение мудрости прилично всякому времени. 7 Поучающий глупого — то же, что склеивающий черепки, или пробуждающий спящего от глубокого сна. 8 Рассказывающий что-либо глупому — то же, что рассказывающий дремлющему, который по окончании спрашивает: «что?» 9 Плачь над умершим, ибо свет исчез для него; плачь и над глупым, ибо разум исчез для него. 10 Меньше плачь над умершим, потому что он успокоился, а злая жизнь глупого — хуже смерти. 11 Плачь об умершем — семь дней, а о глупом и нечестивом — все дни жизни его. 12 С безрассудным много не говори, и к неразумному не ходи; 13 берегись от него, чтобы не иметь неприятности и не замарать себя столкновением с ним; 14 уклонись от него и найдешь покой и не будешь огорчен безумием его. 15 Что тяжелее свинца? и какое имя ему, как не глупый? 16 Легче понести песок и соль и глыбу железа, нежели человека бессмысленного. 17 Как деревянная связь в доме, крепко устроенная, не дает ему распадаться при сотрясении, так сердце, утвержденное на обдуманном совете, не поколеблется во время страха. 18 Сердце, утвержденное на разумном размышлении, — как лепное украшение на вытесанной стене. 19 Подпорка, поставленная на высоте, не устоит против ветра: 20 так боязливое сердце, при глупом размышлении, не устоит против страха.
21 Наносящий удар глазу вызывает слезы, а наносящий удар сердцу возбуждает чувство болезненное. 22 Бросающий камень в птиц отгонит их; а поносящий друга расторгнет дружбу. 23 Если ты на друга извлек меч, не отчаивайся, ибо возможно возвращение дружбы. 24 Если ты открыл уста против друга, не бойся, ибо возможно примирение. 25 Только поношение, гордость, обнаружение тайны и коварное злодейство могут отогнать всякого друга. 26 Приобретай доверенность ближнего в нищете его, чтобы радоваться вместе с ним при богатстве его; 27 оставайся с ним во время скорби, чтобы иметь участие в его наследии. 28 Прежде пламени бывает в печи пар и дым: так прежде кровопролития — ссоры. 29 Защищать друга я не постыжусь и не скроюсь от лица его; 30 а если приключится мне чрез него зло, то всякий, кто услышит, будет остерегаться его.
31 Кто даст мне стражу к устам моим и печать благоразумия на уста мои, чтобы мне не пасть чрез них, и чтобы язык мой не погубил меня!