1 І ось з Юди до Ветилю за Господнім словом прийшов Божий чоловік, а Єровоам стояв біля жертовника, щоб принести жертву. 2 А той закликав до жертовника Господнім словом, проголошуючи: Жертовнику, жертовнику! Так говорить Господь: Ось у домі Давида син народжується, його ім’я — Йосія, і він принесе в жертву на тобі священиків високих місць , які приносять на тобі жертву, і спалить на тобі кості людей! 3 І в той день дав ознаку, кажучи: Це слово, яке сказав Господь, проголошуючи: Ось розвалиться жертовник і проллється жир, який на ньому!
4 І сталося, коли цар Єровоам почув слова Божого чоловіка, сказані над жертовником, що у Ветилі, то цар простягнув свою руку від жертовника, наказуючи: Схопіть його! І ось його рука, яку він простягнув проти нього, усохла, і він не міг повернути її до себе. 5 І як ознака, яку дав Божий чоловік за Господнім словом, жертовник розвалився, і жир із жертовника пролився. 6 І цар Єровоам сказав Божому чоловікові: Помолися до обличчя Господа, твого Бога, і нехай повернеться до мене моя рука! І Божий чоловік помолився до обличчя Господа, і рука царя повернулася до нього, і стала такою, як перед тим.
7 І цар промовив до Божого чоловіка: Зайди зі мною в дім, пообідай і я дам тобі дари! 8 Та Божий чоловік сказав цареві: Якщо й даси мені половину твого дому, не ввійду з тобою, не їстиму хліба і не питиму води в цьому місці! 9 Адже так мені Господь заповів словом, наказуючи: Не їстимеш хліба, не питимеш води і не повернешся дорогою, якою прийдеш. 10 І він пішов іншою дорогою, і не повернувся дорогою, якою прибув до Ветиля.
11 А у Ветилі жив один старий пророк, і прийшли його сини та розповіли йому про всі діла, які вчинив Божий чоловік у той день у Ветилі, і слова, які він промовив до царя. І повернули обличчя їхнього батька. 12 І їхній батько сказав їм, запитуючи: Якою дорогою пішов він? І його сини показали йому дорогу, якою пішов Божий чоловік, котрий прийшов із землі Юди. 13 І він сказав своїм синам: Засідлайте мені осла! Тож засідлали йому осла, і він сів на нього, 14 пішов за Божим чоловіком і знайшов його, коли той сидів під дубом, і сказав йому: Чи ти є Божий чоловік, який прийшов із землі Юди? А той відповів йому: Я. 15 І сказав йому: Іди зі мною та з’їси хліба. 16 Він же сказав: Не можу повернутися з тобою! Не їстиму хліба і не питиму води в цьому місці, 17 бо так мені Господь заповів словом, наказуючи: Не їстимеш там хліба, не питимеш там води і не повернешся дорогою, якою ти прийшов! 18 А він сказав йому: І я є пророком, так, як ти, і ангел промовив до мене Господнім словом, кажучи: Поверни його до себе, до твого дому, і нехай їсть хліб і п’є воду! Та він обманув його.
19 І він повернув його, і той попоїв хліба і випив води в його домі. 20 І сталося, коли вони сиділи за столом, було Господнє слово до пророка, який його повернув, 21 і він промовив до Божого чоловіка, котрий прийшов із землі Юди, мовлячи: Так говорить Господь: Через те, що ти збунтувався проти Господнього слова і не виконав заповіді, яку тобі заповів Твій Господь Бог, 22 а повернувся, їв хліб і пив воду в цьому місці, про яке Я сказав тобі, наказуючи: Не їстимеш хліба і не питимеш води! — твоє тіло не ввійде в гробницю твоїх батьків.
23 І сталося після того, як вони поїли хліба та попили води, то засідлали йому осла, і він повернувся. 24 І він пішов, та в дорозі натрапив на нього лев і його загриз. І його тіло було покинене на дорозі, і осел стояв над ним, а лев стояв біля тіла. 25 І ось проходили мужі, і побачили труп, покинений на дорозі, і лева, який стояв біля мерця. Тож увійшли і заговорили в місті, де жив старий пророк.
26 І почув той, хто повернув його з дороги, і сказав: Це — Божий чоловік, який збунтувався проти Господнього слова. 28 І він пішов, і знайшов його труп, покинений на дорозі, а також осла і лева, який стояв біля трупа, та лев не їв трупа Божого чоловіка й не розірвав осла. 29 І взяв пророк труп Божого чоловіка, і поклав його на осла, і пророк повернув його до міста, щоб його поховати 30 у своєму гробі. І оплакували його: Горе, брате!
31 І сталося після того, як закінчили оплакувати, то він сказав своїм синам, заповідаючи: Коли я помру, то поховайте мене в цій гробниці, в якій похований Божий чоловік, покладіть мене біля його костей, щоб мої кості врятувалися з його кістьми. 32 Адже неодмінно збудеться сказане ним , що він прорік Господнім словом над вівтарем, який у Ветилі, і над домами на висотах, які в Самарії.
33 Але і після цієї події Єровоам не відвернувся від свого зла, повернувся і зробив із частини народу священиків для висот. Хто бажав, того він освячував, і такий ставав священиком на висотах. 34 Ось ця справа була на гріх домові Єровоама, на знищення і на зникнення з поверхні землі.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)