1 І в ті дні сталося, що зібралися филистимці на війну проти Ізраїля. Тож Ізраїль виступив назустріч їм, щоб воювати. Вони отаборюються при Авенезері, а филистимці отаборюються в Афеку. 2 І вишикувалися филистимці до битви проти Ізраїля. І похилився бій, і муж ізраїльський упав перед филистимцями, і побили в бою на полі чотири тисячі чоловік. 3 І пішов народ до табору, і сказали ізраїльські старійшини: Чому спричинив наш Господь, що сьогодні впали ми перед филистимцями, візьмемо ковчег нашого Бога із Силома, і нехай вийде посеред нас і спасе нас з руки наших ворогів. 4 І народ послав до Силома, і беруть звідти ковчег Господа, що сидить на херувимах, і з ковчегом — обидва сини Ілі, Офні та Фінеес.
5 І сталося, що коли Господній ковчег прибув до табору, то весь Ізраїль закричав гучним голосом, і загомоніла земля. 6 Филистимці почули крик, і сказали филистимці: Що це за великий крик у єврейському таборі? І дізналися, що Господній ковчег прибув до табору. 7 Тож филистимці злякалися і сказали: Це боги прийшли до них до табору. Горе нам. Спаси нас, Господи, сьогодні, бо це не сталося вчора і третього дня . 8 Горе нам! Хто нас спасе з руки цих сильних богів, богів, які уразили Єгипет усякою карою, а також у пустелі? 9 Укріпіться і станьте мужами, филистимці, щоби часом ви не стали рабами євреїв, як і вони служили нам, і будете мужами, і воюватимете проти них! 10 І воювали проти них. І падає ізраїльський муж, і кожний втік до свого житла. І була дуже велика поразка, і з Ізраїля впало тридцять тисяч війська. 11 І Божий ковчег захопили, і обидва сини Ілі, Офні та Фінеес, померли.
12 З бою побіг муж — єміней , він прибув до Силома в той день, його одяг — подертий, а на його голові — земля. 13 І прийшов, і ось Ілі сидів на кріслі біля входу, вдивляючись у дорогу, бо його серце було в жаху за Божий ковчег. А чоловік увійшов у місто сповістити, і місто закричало. 14 І почув Ілі голос крику, і сказав: Що це за голос крику? А чоловік, поспішивши, прийшов і сповістив Ілі. 15 А Ілі був дев’яностолітнього віку, його очі були хворі й він не бачив. Тож Ілі запитав мужів, які стояли довкола нього: Що це за голос крику? 16 А муж, поспішивши, підійшов до Ілі й сказав йому: Я є той, хто прийшов з табору, і я сьогодні втік з поля бою… Та Ілі його перебив: Що це за справа, яка сталася, дитино? 17 А чоловік у відповідь сказав: Ізраїльський чоловік втік з-перед филистимців, і була велика поразка в народі, і обидва твої сини померли, а Божий ковчег забрали… 18 І сталося, коли він згадав про Божий ковчег, то Ілі впав з крісла назад при вході, його хребет зламався, і він помер, бо був старим і важким чоловіком. Він судив Ізраїль двадцять років.
19 Його невістка, жінка Фінееса, будучи вагітною, мала родити. Коли вона почула звістку, що захопили Божий ковчег, і що померли її свекор та її чоловік, то впала навколішки і народила, бо найшли на неї її перейми. 20 І під час родів вона помирає, а жінки, які стояли біля неї, сказали їй: Не бійся, бо ти народила сина! Та вона не відповіла, і не пізнало її серце. 21 І назвала хлопчика: Горе Вархавот, через Божий ковчег, через свого свекра і через свого чоловіка. 22 І говорили: Відійшла слава Ізраїля, якщо Господній ковчег забрали.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)