Сусанна
1 І був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім’я Йоаким. 2 І він узяв жінку, ім’я якої Сусанна, дочку Хелкія, дуже гарну, і яка боялася Господа. 3 Її батьки праведні, і навчали свою дочку за законом Мойсея. 4 І Йоаким був дуже багатий, і в нього був багатий сад поблизу його дому. І до нього сходилися юдеї, бо він був найславніший з усіх.
5 У тому році призначили двох старців з народу суддями, про що сказав Владика: Вийшло беззаконня з Вавилону зі старців-суддів, які вважалися проводирями народу! 6 Вони перебували в домі Йоакима, і приходили до них усі, що судилися. 7 І сталося, коли відходив народ посеред дня, то виходила Сусанна і ходила в саду свого чоловіка. 8 І бачили її два старці кожного дня, як вона заходила і ходила, і були в пожаданні її. 9 І скривили свій розум, і відвернули свої очі, щоб не дивитися на небо і не пам’ятати присуди праведних.
10 І були обидва уражені нею, та не сповістили один одному про своє страждання, 11 бо соромилися сповістити про своє пожадання, тому що бажали бути з нею. 12 І придивлялися закохано кожного дня, щоб її побачити. 13 І сказав один до другого: Підімо додому, бо година обіду. І, вийшовши, вони розійшлися один від одного. 14 Та, зробивши коло, зійшлися разом і, запитуючи один одного, визнали причину — їхнє пожадання. І тоді спільно призначили час, коли її зможуть знайти саму.
15 І сталося, коли вони вичікували відповідного дня, тоді вона ввійшла, як і вчора та третього дня, тільки з двома служницями і забажала помитися в саду, бо була спека. 16 І не було там нікого, за винятком двох схованих старців, які стежили за нею. 17 І вона сказала служницям: Принесіть же мені олію, пахощі й замкніть двері саду, щоб я помилася. 18 І вони зробили так, як вона сказала, замкнули двері саду і вийшли бічними дверима, щоб принести те, що було їм наказане, і не побачили старців, бо вони були сховані.
19 І сталося, коли вийшли служниці, то два старці встали, підбігли до неї 20 і сказали: Ось двері саду замкнені, і ніхто нас не бачить, а ми тебе пожадаємо. Тому погодься з нами і перебудь з нами. 21 Якщо ж ні, засвідчимо проти тебе, що з тобою був молодець, і через це ти відіслала від себе служниць.
22 І застогнала Сусанна, і сказала: Тісно мені звідусіль! Бо якщо це зроблю, мені смерть, а якщо не зроблю, не втечу з ваших рук. 23 Краще мені, не зробивши, впасти у ваші руки, ніж згрішити перед Господом. 24 І Сусанна закричала великим голосом, закричали ж і два старці напроти неї. 25 І один, побігши, відкрив двері саду.
26 А коли почули в саду крик ті, що з дому, то ввійшли через бічні двері, аби побачити, що з нею трапилося. 27 Коли ж старці сказали свої слова, то раби сильно засоромилися, тому що ніколи не було сказано таке слово про Сусанну.
28 І сталося, на другий день, коли зійшовся народ до її чоловіка Йоакима, то прийшли два старці, сповнені беззаконних задумів проти Сусанни, щоб її вбити, 29 і сказали перед народом: Пошліть по Сусанну, дочку Хелкія, яка є жінкою Йоакима! Вони ж послали, 30 і прийшла вона, її батьки, її діти та всі її кровні. 31 Сусанна ж була дуже шляхетна і гарна на вигляд. 32 А беззаконні наказали її відкрити, бо вона була закрита, — щоб насититися її красою.
33 І заплакали ті, що з нею, і всі ті, що її бачили. 34 А два старці, вставши посеред народу, поклали руки на її голову. 35 Вона ж, плачучи, поглянула на небо, бо в неї було серце, що надіялося на Господа. 36 А старці сказали: Коли ми проходжувалися самі в саду, увійшла ця з двома служницями, замкнула двері саду і відпустила служниць. 37 А до неї підійшов молодець, який був схований, і ліг з нею. 38 Ми ж, будучи в куті саду, бачачи беззаконня, побігли до них. 39 І, бачачи їх, що були разом, його ми не змогли схопити, тому що він був сильнішим за нас, і, відкривши двері, він вибіг. 40 А цю, схопивши, запитали ми, хто був молодець, 41 та вона не забажала нам сповістити. Це засвідчуємо! І збір повірив їм, як старцям народу та суддям, і засудили її на смерть.
42 А Сусанна закричала гучним голосом і сказала: Вічний Бог, Який знає сховане, Котрий бачить усе до того, як воно станеться, 43 Ти знаєш, що проти мене засвідчили неправду! І ось я вмираю, не зробивши нічого з того, що ці злобно вигадали проти мене!
44 І Господь почув її голос. 45 І коли її відводили, щоб стратити, Бог підняв святий дух малого хлопчини, ім’я якого Даниїл, 46 і він закричав гучним голосом: Я чистий від цієї крові! 47 І весь народ повернувся до нього. Вони сказали: Що це за слово, яке ти сказав? 48 Він же, ставши посеред них, сказав: Такі ви безумні, сини Ізраїля? Не розсудивши і достовірно не вивідавши правди, ви засудили дочку Ізраїля? 49 Поверніться до суду! Адже ці засвідчили проти неї брехню!
50 І весь народ повернувся з поспіхом. А старійшини сказали йому: Іди, сядь посеред нас і сповісти нам, бо тобі Бог дав старшинство! 51 І сказав їм Даниїл: Розділіть їх один від одного далеко, і я їх випитаю. 52 А коли вони були розділені один від одного, то він покликав одного з них і сказав йому: Ти, що зістарівся поганими днями, тепер прийшли твої гріхи, які ти раніше чинив, 53 судячи неправедні суди і засуджуючи невинних, а відпускаючи винних, у той час, коли говорить Господь: Невинного і праведного не вб’єш! 54 Отже, тепер, якщо ти цю побачив, скажи, під яким деревом ти їх побачив, що вони розмовляли разом? Він же сказав: Під мастиковим деревом. 55 А Даниїл сказав: Правильно, ти збрехав на свою голову. Бо вже Божий ангел, беручи від Бога рішення, розітне тебе пополам.
56 І, випровадивши його, наказав привести другого. І сказав йому: Ханаанське насіння, а не Юди, тебе обманула краса, і пожадання викривило твоє серце. 57 Так ви робили з дочками Ізраїля, і вони, боячись, говорили з вами, але дочка Юди не стерпіла вашого беззаконня. 58 Тож тепер скажи мені: Під яким деревом ти їх упіймав, коли вони говорили між собою? Він же сказав: Під дубом. 59 Сказав же до нього Даниїл: Правильно, і ти збрехав на свою голову. Бо Божий ангел чекає, маючи меча, щоб розтяти тебе пополам, аби вас вигубити!
60 І закричав увесь збір великим голосом, і поблагословили Бога, що спасає тих, котрі на нього надіються. 61 І повстали проти двох старців, бо Даниїл довів з їхніх уст, що вони обманули, і зробили з ними за злом, яке задумали ближньому, 62 щоби зробити за законом Мойсея, тож їх убили. І врятувалася невинна кров у той день. 63 А Хелкій і його жінка величали Бога за їхню дочку Сусанну разом з її чоловіком Йоакимом і всіма кровними, бо не знайдено в ній соромного діла. 64 А Даниїл став великим перед народом від того дня і надалі.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)