1 Ось слова, які Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на заході, поблизу Червоного моря , між Фараном, Тофолом, Ловоном, Авлоном та Катахризеєм. 2 З Хориву до гори Сиїр, до Кадис-Варни подорож триває одинадцять днів. 3 І сталося, — сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей промовив до всіх ізраїльських синів, переказуючи все, що Господь заповів йому щодо них. 4 Після розгрому Сеона, царя аморейців, який жив у Есевоні, та Оґа, царя Васану, який жив в Астароті й у Едраїні, 5 в землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав роз’яснювати цей закон, кажучи: 6 Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві, кажучи: Досить вам жити на цій горі! 7 Розвертайтеся, рушайте і йдіть на гору аморейців та в усі околиці Арави: на гору і на рівнину, на південь і на узбережжя, у землю ханаанців та в Антиливан, аж до великої ріки Євфрат. 8 Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть у неї й заволодійте землею, яку Я поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати їм та їхнім нащадкам після них. 9 Того часу я звернувся до вас, кажучи: Я не в змозі носити вас сам. 10 Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що кількісно вас сьогодні — як небесних зірок! 11 Нехай Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас в тисячу разів більше, ніж вас є зараз , і нехай поблагословить вас, як Він і сказав вам, — 12 та як я зможу сам нести ваші клопоти, ваш характер та ваші суперечки? 13 Візьміть собі мудрих, досвідчених та розсудливих мужів у ваших племенах, і я поставлю їх провідниками над вами. 14 А ви відповіли мені й мовили: Річ, що ти сказав учинити, — добра! 15 Тож я взяв з-поміж вас мудрих, досвідчених і розсудливих мужів і поставив їх тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими, десяцькими та писарями для ваших суддів, щоб вони провадили вас. 16 Того часу я звелів вашим суддям, кажучи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами і справедливо розсуджуйте справи між будь-яким чоловіком та його братом чи захожим. 17 На суді не зважай на особу, суди так малого, як і великого, не поступайся перед особою жодного чоловіка, бо суд — Божий. А якщо якась справа буде для вас заважка, то приносьте її до мене, — і я її вислуховуватиму. 18 І того часу я дав вам усі настанови, які ви маєте виконувати. 19 Вирушивши з Хориву, ми пішли через усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили, до аморейської гори, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадис-Варни. 20 І я сказав вам: Ідіть до аморейської гори, яку Господь, ваш Бог, дає вам. 21 Ось Господь, ваш Бог, віддав вам перед вашим обличчям цю землю. Підіймайтеся, заволодійте нею , як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не будьте полохливі. 22 Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлімо попереду себе чоловіків, нехай вони оглянуть для нас ту землю й нехай сповістять нам відомості про дорогу, якою ми підійматимемося, та про міста, в які ввійдемо. 23 Сподобалось мені те слово, тож я взяв з-поміж вас дванадцять чоловіків, — по одному чоловіку на плем’я. 24 Розвернувшись, вони піднялися на гору, пішли до Долини Виноградного Грона та обстежили її. 25 Відтак взяли у свої руки плодів тієї землі, принесли до нас та казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам! 26 Та ви не захотіли йти і не послухалися веління Господа, вашого Бога. 27 Ви нарікали по своїх наметах і казали: Господь вивів нас з Єгипетської землі з ненависті до нас, — щоб видати нас в руки аморейців, аби вигубити нас. 28 Куди ж ми йдемо? Ваші брати відняли ваше серце, кажучи: Це великий, численний, сильніший від нас народ та великі, укріплені мурами до небес міста! Навіть синів велетнів ми там бачили. 29 Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх! 30 Господь, ваш Бог, Який іде попереду, перед вашим обличчям, — це Він воюватиме разом з вами проти них — саме так, як Він учинив із вами в Єгипетській землі 31 та в цій пустелі, де ви бачили, як Господь, твій Бог, вигодовував тебе, немов би хтось з людей вигодовував свого сина, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, поки дійшли до цього місця. 32 Та в цьому слові ви не повірили Господу, вашому Богові, 33 Який іде попереду вас під час подорожі, щоб вибирати для вас місце, ведучи вас вночі — у вогні, показуючи вам дорогу, якою вам іти, а вдень — у хмарі. 34 Господь почув ваші слова і, розгнівавшись, поклявся, кажучи: 35 Ніхто із цих чоловіків не побачить тієї доброї землі, яку Я поклявся дати їхнім батькам, — 36 за винятком Халева, сина Єфонії: він побачить її, і йому та його синам Я дам землю, по якій він ходив, бо він тримався того, що Господнє. 37 Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш! 38 Ісус, Навина син, який стоїть поруч з тобою, — він туди ввійде! Підбадьор його, бо це він передасть її у спадщину Ізраїлю. 39 І всі малі діти, які сьогодні ще не знають добра і зла, — вони туди ввійдуть, їм Я її віддам, і вони заволодіють нею. 40 Повернувши назад, ви пішли отаборитися в пустелю, у напрямку до Червоного моря. 41 Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом, нашим Богом. Ми піднімемось на гору і воюватимемо — саме так, як Господь, наш Бог, велів нам. Кожний з вас узяв своє військове знаряддя, і, зібравшись, ви піднялися на гору. 42 Та Господь сказав мені: Скажи їм: Не підіймайтеся і не воюйте, бо Мене немає з вами, — щоб ви не були розгромлені перед вашими ворогами! 43 І я говорив вам це , та ви мене не послухали; ви переступили Господнє веління і, упершись, таки піднялися на гору. 44 Та назустріч вам вийшов амореєць, який жив на тій горі, і вони погнали вас, як це роблять бджоли, і громили вас від Сиїру аж до Ерми. 45 Тоді, сівши, ви плакали перед Господом, та Господь не слухав вашого голосу і не зважав на вас. 46 І ви сиділи в Кадисі багато часу — стільки часу, скільки ви тоді сиділи.