1 У священиків-левітів, у цілого племені Левія, не буде частки чи спадщини разом з Ізраїлем. Їхня спадщина — Господні приношення, — вони житимуть з них. 2 Спадщини ж серед його братів у нього не буде. Його спадщина — Сам Господь, як Він і сказав йому. 3 Ось присуд священиків, — те, що належить їм від народу, від тих, хто приносить жертви, — чи то теля, чи то вівцю: лопатку, щелепи та шлунок вони повинні віддати священикові. 4 Також даси йому первоплоди збіжжя, вина й олії та первістки стриження овець. 5 Адже Господь обрав його з усіх твоїх племен, щоб він стояв перед Господом, твоїм Богом, священнодіяв та благословляв Його Іменем — він та його сини, по всі дні. 6 А якщо якийсь левіт, як його душа забажає, прийде з одного з ваших міст з усіх земель ізраїльських синів, де він проживає, на місце, яке обере Господь, 7 то нехай він священнодіє Іменем Господа, свого Бога, як і всі його брати левіти, які стоять там перед Господом. 8 Нехай він харчується виділеною часткою, окрім отриманого з продажу батьківського майна . 9 Коли ти ввійдеш у землю, яку Господь, твій Бог, дає тобі, не вчись чинити гидоти, які чинять ті народи. 10 Хай серед тебе не буде знайдено такого, хто очищає свого сина чи свою дочку вогнем, хто ворожить ворожіння, хто чарує, хто віщує, чаклуна, 11 хто заклинає заклинання, черевомовця, хто гадає, хто викликає мертвих. 12 Адже кожний, хто чинить ці речі , огидний для Господа, твого Бога. Через ці гидоти Господь, твій Бог, вигубить їх перед твоїм обличчям. 13 Будь досконалим перед Господом, своїм Богом! 14 Адже народи, які ти захоплюєш, слухаються чарувань та ворожінь, а тобі Господь, твій Бог, дав не це! 15 Господь, твій Бог, поставить тобі Пророка з твоїх братів, як мене, — Його слухайтесь. 16 Саме так, як ти просив у Господа, свого Бога, на Хориві, у день зібрання, кажучи: Хай ми більше не чуємо голосу Господа, нашого Бога, і більше не бачимо цього великого вогню, щоб ми не померли! 17 І Господь сказав мені: Усе, що вони сказали, — правильно. 18 Я поставлю їм Пророка з їхніх братів, як тебе. Я вкладу Моє слово в Його вуста, і Він говоритиме їм, як Я Йому велітиму. 19 А людину, яка не послухається Його слів, — того, що пророк скаже від Мого Імені, — Я покараю. 20 А пророк, який безбожно наважиться говорити від Мого Імені слово, яке Я не велів говорити, чи який говоритиме від імені інших богів, — такий пророк нехай помре. 21 Якщо ж ти скажеш у своєму серці: Як нам упізнати слово, яке Господь не говорив? — 22 то якщо пророк скаже щось від Імені Господа, і те слово не здійсниться і не збудеться, — то це є слово, якого Господь не говорив: це безбожно сказав той пророк, — не майте до нього пощади.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)