1 Якщо на землі, якою Господь, твій Бог, дає тобі володіти, буде знайдений убитий, який упав у полі, і не знають, хто його вбив, 2 то нехай старійшини та судді вийдуть і виміряють відстань до міст, що навколо вбитого, 3 і нехай буде визначено місто, найближче до вбитого. І нехай старійшини того міста візьмуть ялівку з великої худоби, якою ще не працювали, і яка не носила ярма, 4 і нехай старійшини того міста приведуть ту ялівку в дику долину, яка ще не була оброблювана, ані засіювана, і в тій долині переріжуть ялівці сухожилля. 5 Тоді підійдуть священики-левіти, — адже їх Господь Бог обрав, щоб стояти перед Ним і благословляти Його Іменем, і за їхнім словом має бути вирішена кожна суперечка і кожна сутичка. 6 І всі старійшини того міста, що найближче до вбитого, вмиють руки над головою ялівки, якій перерізано сухожилля в долині, 7 й, озвавшись, скажуть: Наші руки не пролили цієї крові, і наші очі не бачили, хто пролив . 8 Будь милосердним до Свого народу, Ізраїлю, якого Ти, Господи, визволив, щоб не було пролиття невинної крові у Твоєму народі, Ізраїлі. І та кров буде їм викуплена. 9 І ти усунеш невинну кров з вас самих, якщо чинитимеш те, що угодне та добре перед Господом, твоїм Богом. 10 Якщо ж ти вийдеш на війну проти своїх ворогів, і Господь, твій Бог, видасть тобі їх у твої руки, і ти захопиш у них полонених, 11 і побачиш серед полонених вродливу з вигляду жінку, уподобаєш її собі та візьмеш її собі за дружину, 12 то введеш її всередину у свій дім, обстрижеш її голову, обріжеш їй нігті, 13 здіймеш з неї її одяг полонянки, і нехай вона сидить у твоєму домі й оплакує батька та матір місяць часу, а після цього ввійдеш до неї та співжитимеш із нею, і вона буде твоєю дружиною. 14 І буде, — якщо ти більше не бажатимеш її, то відпустиш її на волю, але в жодному разі вона не може бути продана за гроші. Не гордуй нею, бо ти упокорив її. 15 Якщо ж у якогось чоловіка буде дві дружини, — одна кохана, а друга ненависна, — і як кохана, так і ненависна народять йому синів , і первородним буде син ненависної, 16 то нехай буде так, що того дня, коли він даватиме в спадщину синам своє майно, він не зможе надати первородство синові коханої, нехтуючи первородним сином ненависної, 17 але визнає первородним сина ненависної, давши йому подвійно з усього, що в нього буде, бо він є першим з його дітей, і йому належить первородство. 18 Якщо ж у когось буде норовливий і бунтівливий син, який не слухатиметься голосу батька і голосу матері, і вони каратимуть його, та він не слухатиметься їх, 19 то нехай його батько та його мати, взявши його, виведуть його до старійшин свого міста, до брами свого місця проживання , 20 та скажуть мужам свого міста: Цей наш син норовиться і бунтує, не слухається нашого голосу, й , гуляючи, пиячить. 21 І нехай мужі того міста поб’ють його камінням, і він помре. Так викорениш зло з-посеред вас самих, а інші, почувши це , будуть боятися. 22 Якщо ж на комусь буде гріх, і буде винесений смертний вирок, і він помре, і ви повісите його на дереві, 23 то хай його тіло не залишається через ніч на дереві, але неодмінно поховайте його того ж дня, бо кожний, хто висить на дереві, — проклятий Богом, — тож не оскверняйте землю, яку Господь, твій Бог, дає тобі в спадщину.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)