1 Уставши рано, Лаван поцілував своїх дітей та своїх дочок і поблагословив їх. І Лаван, повернувшись, пішов до своєї місцевості. 2 А Яків пішов своєю дорогою. Поглянувши, він побачив озброєний Божий полк — його зустріли Божі ангели. 3 Коли Яків їх побачив, то сказав: Це — Божий полк. Тож назвав те місце: Полки.
4 Перед собою Яків послав послів до свого брата Ісава, у землю Сиїр, до місцевості Едом, 5 і заповів їм, кажучи: Так скажете моєму панові Ісавові: Так говорить раб твій Яків: У Лавана жив я і затримався аж дотепер. 6 І є в мене воли, осли, вівці, раби і рабині; тож послав я сповістити моєму панові Ісаву, аби твій слуга знайшов ласку в тебе. 7 І повернулися посли до Якова, кажучи: Ходили ми до твого брата Ісава. Він іде назустріч тобі, а з ним — чотириста чоловік. 8 І великий страх охопив Якова, і він розгубився. Тож поділив людей, які були з ним, волів і овець на два табори. 9 Якщо прийде Ісав до одного табору, — сказав Яків, — і знищить його, то другий табір врятується. 10 Яків промовив: Боже мого батька Авраама і Боже мого батька Ісаака, Господи, Який сказав мені: Повернися в землю свого народження — і зроблю тобі добро! 11 Достатньо мені всієї справедливості й усієї правди, яку вчинив Ти Своєму рабові. Бо з одним своїм посохом перейшов я цей Йордан, а тепер ось я виріс у два табори. 12 Визволи мене з руки мого брата Ісава, бо я його боюся, щоби часом, прийшовши, не вбив мене й дітей з матір’ю. 13 Ти ж сказав: Багато вчиню тобі добра й зроблю твоїх нащадків — як морський пісок, що не перерахувати через велику кількість.
14 Він провів там ту ніч. І взяв дари, котрі приніс, і послав своєму братові Ісаву: 15 двісті кіз, двадцять козлів, двісті овець, двадцять баранів, 16 тридцять верблюдиць-годувальниць і їхніх верблюденят, сорок волів, десять биків, двадцять ослів і десять ослят. 17 Кожне стадо окремо він передав в руки своїх рабів, а своїм рабам сказав: Ідіть попереду мене і зберігайте відстань між стадом і стадом. 18 Він звелів першому, кажучи: Якщо тебе зустріне мій брат Ісав і запитає тебе, кажучи: Чий ти і куди йдеш, і чиє це стадо , яке йде перед тобою? — 19 ти відповідай: Твого раба Якова; дари послав моєму панові Ісаву, та ось і він сам за нами. 20 Так звелів він першому, і другому, і третьому, і всім, які йшли за цими стадами, кажучи: Такі слова промовте Ісаву, коли його зустрінете. 21 Ви також скажіть: Ось твій слуга Яків іде за нами! — оскільки він говорив собі : Зроблю лагідним його обличчя дарами, що йдуть перед ним, а потім побачу його в лице, тож, можливо, прийме й мою особу. 22 І дари випереджували його особу, — він ту ніч провів у таборі.
23 Устав він тієї ночі, взяв обох жінок, обох рабинь, своїх одинадцятеро дітей і переправив через брід Явок. 24 І взяв їх, і перевів через струмок, і перепровадив усе, що належало йому. 25 Тож Яків залишився сам… і якийсь Чоловік боровся з ним до ранку. 26 Та побачивши, що не здолає його, торкнувся до м’яза його стегна, і затерпнув м’яз стегна Якова, коли Він боровся з ним. 27 І сказав йому: Відпусти Мене, бо настав світанок. Той же сказав: Не відпущу Тебе, якщо не поблагословиш мене. 28 А Він запитав його: Яке твоє ім’я? Той відповів: Яків. 29 Він же відповів йому: Не буде більше ім’я твоє Яків, а Ізраїль буде твоє ім’я, бо ти витримав змагання з Богом і сильний є між людьми. 30 А Яків, запитуючи, сказав: Назви мені Своє Ім’я. Чого оце питаєш про Моє Ім’я? — промовив Той, і поблагословив його там. 31 І дав Яків назву тому місцю «Образ Божий». Адже я побачив Бога обличчям в обличчя, — сказав він , — та моя душа спаслася.
32 І засяяло йому сонце, коли проминув Образ Божий. Він кульгав на своє стегно. 33 Ось чому ізраїльські сини досі не їдять сухожилля, що затерпло, яке міститься в м’язі стегна, бо Він доторкнувся до сухожилля широкої частини стегна Якова — і воно затерпло.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)