1 Ізраїль — виноград з гарними галузками, він рясний плід. Через велику кількість його плодів він помножив жертовники, згідно з добром його землі вони збудували стовпи. 2 Він розділив їхні серця, тепер загинуть. Він розвалить їхні жертовники, у біді будуть їхні стовпи. 3 Тому що тепер скажуть: Немає в нас царя, бо ми не побоялися Господа, а цар, — що зробить для нас? 4 Говорячи слова, явно оманливо складає завіт. Зійде суд, наче бур’ян на землі поля. 5 Біля теляти дому Она поселяться ті, що живуть у Самарії, бо цей народ заплакав над ним. І так, як його засмутили, зрадіють над його славою, бо він був переселений від нього. 6 І його, зв’язавши, відвели до ассирійців у дар цареві Ярімові. У дар прийме Єфрем, і засоромиться Ізраїль на його раді. 7 Самарія відкинула свого царя, наче сухий хмиз на поверхні води. 8 І знищені будуть жертовники Она, гріхи Ізраїля. Терня і бур’ян піднімуться над їхніми жертовниками. І вони скажуть горам: Покрийте нас! — і горбам: Упадіть на нас!
9 Відколи горби, згрішив Ізраїль, там вони стали. Хіба не захопить їх війна на горбі над дітьми неправедності? 10 Я прийшов їх напоумити, і народи зберуться проти них, коли настановлятиму їх за дві їхні неправедності. 11 Єфрем — телиця, навчена любити перемогу, Я ж наступлю на красу її шиї. Вийду на Єфрема та промовчу Юді, скріпиться на нього Яків.
12 Сійте собі на праведність, зберіть на плід життя, засвітіть собі світло пізнання, шукайте Господа, аж доки вам не прийдуть плоди праведності! 13 Чому ви промовчали на безбожність і збирали його неправедності, ви їли плід омани? Бо ти поклав надію на твої колісниці, на безліч твоєї сили. 14 І постане знищення у твоєму народі, і всі твої міста , що огороджені мурами, будуть знищені. Як володар Саламан з дому Єроваала, у дні війни вони розбили об землю матір на дітях. 15 Так зроблю з вами, доме Ізраїля, від присутності вашого зла. Вранці вони були скинені, — скинуто царя Ізраїля.