1 Ось це побачило моє око і почуло моє вухо. 2 І знаю те, що і ви знаєте, і я не є дурніший за вас. 3 Ні, але ж я говоритиму до Господа, оскаржу перед Ним, якщо бажає. 4 Ви ж — неправедні лікарі й усі лікарі хвороб. 5 Нехай буде, щоб ви мовчали, і це вам стане мудрістю. 6 Послухайте звинувачення моїх уст, і сприйміть суд моїх губ. 7 Чому не говорите перед Господом, а говорите перед Ним лукаве? 8 Чи ви ухиляєтеся? Ви ж самі стали суддями. 9 Добре ж, якщо би дослідив вас. Бо хіба ви, чинячи все, пристали до Нього, — 10 далеко не менше звинуватить вас. Якщо ж і потай зважаєте на обличчя, 11 чи не Його страхи закрутять вами, а страх від Нього не нападе на вас? 12 Ваша хвалькуватість стане подібною до попелу, тіло ж — глиняним посудом . 13 Замовкніть, щоб я говорив, і спочину від гніву, 14 взявши моє тіло в зуби, а мою душу покладу в руку. 15 Якщо на мене Сильний покладе руку, оскільки і почав, скажу і оскаржу перед Ним. 16 І це мені буде на спасіння, бо перед Нього не ввійде омана. 17 Послухайте, послухайте мої слова! Бо сповіщу вам, які слухаєте! 18 Ось я є близько мого суду, я знаю, що виявлюся праведним. 19 Адже хто є той, який змагатиметься зі мною? Бо тепер замовкну і зникну. 20 Дві речі хай мені будуть. Тоді не сховаюся від Твого обличчя. 21 Відніми від мене руку, а Твій страх хай мене не жахає. 22 Тоді Ти закличеш, і я Тебе послухаю, чи Ти скажеш, і я дам Тобі відповідь. 23 Які є мої гріхи і мої беззаконня? Повчи мене, які вони є! 24 Чому Ти ховаєшся від мене, вважаєш мене Твоїм противником? 25 Чи Ти боятимешся, наче листок, порушуваний вітром, чи спротивишся мені, наче траві, яку несе вітер? 26 Адже Ти написав проти мене зло, Ти ж мене оточив гріхом молодості, 27 помістив мої ноги в колодки, Ти ж стеріг усі мої діла, дійшов Ти до підошов моїх ніг. 28 Я наче те, що старіється, подібно до бурдюка, чи так, як одяг, поїдений міллю.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)