1 Підхопивши, Еліфас, теманієць, сказав: 2 Чи дасть мудрий відповідь на повчання духа? Він наповнив біль лона, 3 звинувачуючи словами, якими не годиться, словами, від яких немає жодної користі. 4 Чи і ти не відкинув страх, довершив такі слова перед Господом? 5 Ти винний за слова твоїх уст, і ти не розсудив слова сильних. 6 Хай оскаржують тебе твої уста, а не я, і твої губи хай свідчать проти тебе. 7 Бо ж що? Хіба ти народився першою людиною? Чи ти постав раніше за пагорби? 8 Чи ти чув накази Господні, чи до тебе прийшла мудрість? 9 Адже що знаєш ти, чого ми не знаємо? Або що розумієш, чого й ми не розуміємо ? 10 І старець, і древній між нами віком старший від твого батька! 11 Ти був трохи покараний за дещо з того, у чому ти згрішив, ти говорив високо, гордовито. 12 На що наважилося твоє серце, і на що піднялися твої очі, 13 що ти вибухнув гнівом перед Господом, і вивів з уст такі слова? 14 Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведним той, хто народився від жінки, 15 якщо святим Він не вірить, і небо не є чистим перед Ним? 16 Тож наскільки мерзенний і нечистий чоловік, котрий п’є неправду, наче напій! 17 Сповіщу ж тобі, послухай мене. Тож я сповіщу тобі те, що я побачив, 18 те, що говорять мудрі й що не затаїли їхні батьки. 19 Їм самим дано землю, і на них не прийшов чужинець. 20 Усе життя безбожного в клопотах, і пораховані роки дані сильному, 21 страх же його — в його вухах. Коли йому здається, що вже є в мирі, тоді прийде його знищення. 22 Хай не вірить, що відвернеться від темряви, бо він вже переданий у руки залізного меча , 23 призначений на їжу грифам. А в собі знає, що на нього очікує доля трупа. Темний день його налякає, 24 а біда і смуток захоплять його, наче полководця, який упаде в перших рядах. 25 Адже він підняв руки перед Господом, і перед Господом Вседержителем став твердошиєм, 26 біг перед Ним гординею в товстих плечах свого щита, 27 бо він закрив своє обличчя у своїй товщі та зробив облямівку на стегнах. 28 Нехай же поселиться в пустинних містах, увійде до незаселених домів. Те, що вони приготували, інші заберуть. 29 Він не розбагатіє, і його майно не залишиться. Він не кидатиме на землю тінь, 30 і не втече від темряви. Нехай вітер висушить те, що в нього сходить, нехай же впаде його цвіт. 31 Хай не вірить, що залишиться, бо марне поставиться йому. 32 Ним зрізане зітліє передчасно, і його галузка не покриється листям. 33 Нехай буде зібраний, як неспілий плід передчасно, нехай упаде, як цвіт оливки. 34 Бо свідчення безбожного — смерть, і вогонь спалить доми тих, хто бере хабарі. 35 Він у лоні прийме болі, на нього найде марнота, а його черево понесе оману.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)