1 Після цього Йов відкрив свої уста 2 і прокляв свій день, кажучи: 3 Нехай пропаде день, в який я народився, і ніч, в яку сказали: Ось хлоп’я! 4 Нехай буде той день темрявою, і нехай Господь згори його не шукає, і хай не зійде світло на нього. 5 Нехай же його охопить темрява і тінь смерті, нехай на нього надійде морок. 6 Нехай буде проклятим день і та ніч, нехай понесе його темрява. Хай не буде днем року, і хай не буде зарахований до днів місяця. 7 Але нехай та ніч буде болем, і хай не прийде на неї веселість чи радість. 8 Але нехай прокляне її той, хто проклинає той день, той, хто бажає заволодіти великим китом. 9 Хай потемніють зорі тієї ночі, нехай залишиться темною і до світання хай не прийде, і хай не побачить ранкової зорі, як сходить, 10 тому що не замкнула дверей лона моєї матері. Бо відняло би біль від моїх очей. 11 Чому ж я не помер у лоні, а вийшов з лона, і чому я відразу не помер? 12 Чому ж мене зустріли коліна? Чому ж я ссав груди? 13 Тепер же, лігши, мовчав би я, і, заснувши, спочив би я 14 із царями, радниками землі, які хвалилися мечами, 15 чи з володарями, у кого багато золота, які наповнили свої доми сріблом, 16 чи наче покидьок, який виходить з лона матері, чи наче немовлята, які не побачили світла. 17 Там безбожні спалили гнів люті, там спочили змучені тілом. 18 Спільно старі не почули голосу збирача податків. 19 Там є малий, великий і раб, який боявся свого володаря. 20 Чому ж дано світло тим, хто в гіркоті, і життя — тим, хто в душевних болях, 21 які бажають смерті й не осягають, копають, наче за скарбами, 22 і дуже радими стали б, якщо би здобули? 23 Смерть для чоловіка — спочинок, бо замкнув Бог довкруги нього. 24 Бо стогін приходить перед моєю їжею, і я ллю сльози, огорнений страхом. 25 Бо страх, над яким я роздумував, прийшов на мене, і той, кого я боявся, зустрів мене. 26 Я не був у мирі й не замовк, і я не спочив, а на мене прийшов гнів.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)