1 Підхопивши, Еліус сказав: 2 Що це вважав ти справедливим? Ти хто є, що сказав: Я є праведний перед Господом? 3 Хіба скажеш: Що робитиму, коли згрішив? 4 Я дам відповідь тобі й трьом друзям. 5 Зверни погляд на небо і подивися, поглянь же на хмари, як вони високо від тебе! 6 Якщо ти згрішив, що заподієш? Якщо ж і багато беззаконня ти вчинив, що можеш заподіяти? 7 Отже, коли ти праведний, то що Йому додаси? Чи що Він візьме з твоєї руки? 8 Твоя безбожність — людині, подібній до тебе, і твоя праведність — людському синові! 9 Заволають ті, хто несправедливо звинувачений багатьма, закличуть з-під твердої руки багатьох. 10 І він не сказав: Де є Бог, Який мене створив, Котрий настановляє нічні сторожі, 11 Який відділяє мене від земних чотириногих, від небесних птахів? 12 Там вони кричатимуть, та Він не почує, — через зарозумілість нечестивих. 13 Адже Господь не бажає бачити непристойне. Бо Він — Вседержитель, Він бачить 14 тих, хто звершує беззаконня, і Він мене врятує. Судися ж перед Ним, чи можеш Його хвалити так, як є. 15 І тепер, оскільки немає того, хто навідується з Його гнівом, то він не дуже помічає провину. 16 А Йов даремно відкриває свої уста, у незнанні він чинить слова тяжкими.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)