1 І Господь наказав великому китові поглинути Йону. І Йона перебував у череві кита три дні й три ночі.
2 Йона помолився до свого Господа Бога із черева кита 3 і сказав: Я закричав у моїй печалі до мого Господа Бога, і Він мене вислухав! З утроби аду Ти почув мій крик, мій голос. 4 Ти мене кинув у глибину серця моря, і мене оточили потоки. Усі Твої висоти і Твої хвилі зійшли на мене. 5 І я сказав: Я відкинений від Твоїх очей. Тож чи зможу поглянути на Твій святий храм? 6 Полилася довкола мене вода, аж до душі, мене оточила остання безодня, моя голова зійшла в ущелини гір. 7 Я зійшов у землю, в якої її засуви — вічні засуви, і нехай підніметься тління мого життя, мій Господи Боже!
8 Коли в мені зникала моя душа, я згадав Господа, і нехай до Тебе зайде моя молитва, до Твого святого храму. 9 Хто береже марне і оманливе, залишили своє милосердя. 10 Я ж жертвуватиму Тобі голосом похвали і прославляння! Те, що я пообіцяв у молитві, я віддам на моє спасіння Господу.
11 І Він наказав китові, і той викинув Йону на сушу.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)