1 Господи, згадай те, що сталося з нами. Поглянь і подивися на наше приниження. 2 Наш спадок обернувся іншим, наші доми — чужинцям. 3 Ми стали сиротами, немає батька. Наші матері — як вдови. 4 Від наших днів наші дерева в заміну прийшли. 5 Нас переслідують, дихають на нашу шию. Ми стомилися, ми не маємо спокою.
6 Єгипет дав руку, Ассур — на насичення хлібом. 7 Наші батьки згрішили, їх немає. Ми прийняли наші беззаконня. 8 Раби нами заволоділи, немає того, хто визволяє з їхніх рук. 9 Нашими душами принесемо наш хліб від леза меча пустелі. 10 Наша шкіра від обличчя навали голоду почорніла, як піч. 11 Жінок упокорили в Сіоні, дівчат — у містах Юди. 12 Володарі повішені були за свої руки, старці не були прославлені. 13 Вибрані піднімали жорна, і молоді в колодах послабли. 14 І старців не стало біля брами, і вибрані не співали своїх пісень. 15 Не стало радості нашого серця, наші хороводи обернулися на плач. 16 Упав вінець з нашої голови. Горе ж нам, бо ми згрішили. 17 Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, — 18 за гору Сіон, бо вона була знищена, лисиці пройшлися через неї.
19 Ти ж, Господи, навіки поселишся, Твій престол — з роду в рід. 20 Невже навіки забудеш про нас, залишиш нас на довгі дні? 21 Поверни нас, Господи, до Себе, і повернемося! І обнови наші дні, як раніше. 22 Адже Ти зовсім відкинув нас, сильно на нас розгнівавшись.