1 Напис Давида на таблиці. Збережи мене, Господи, бо я на Тебе покладаю надію.
2 Я сказав Господу: Ти — мій Господь, і мого добра Ти не потребуєш.
3 Святим, які в Його землі, — в них Він дивовижним чином виконав усі свої прагнення.
4 Їхні немочі намножилися; після цього вони поспішили. Та я нізащо не скликатиму їхніх кривавих зборищ і своїми устами не згадаю їхніх імен.
5 Господь — частка мого спадку і моєї долі; Ти — Той, Хто відновить мою спадщину.
6 Наділи випали мені в найкращих місцях , тож спадок мій — найкращий.
7 Благословлятиму Господа, Який дарував мені здатність розуміти. До того аж до ночі мені давало настанови моє нутро.
8 Я завжди бачив Господа переді мною, адже Він — праворуч, поряд зі мною, щоб я не похитнувся.
9 Через це зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє буде охоплене надією,
10 бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму святому побачити тління.
11 Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї, у Твоїй правиці — радість навіки.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)