1 На закінчення. Псалом Давида. 2 Боже, почуй мій голос, коли я молюся; звільни мою душу від страху перед ворогами.
3 Ти захистив мене від збіговиська лиходіїв, від юрби беззаконників,
4 що вигострили свій язик, як меч, натягнули свій лук — прикрі вчинки,
5 щоби скритно прошити стрілою невинного. Вони зненацька вразять його стрілою і не будуть боятися.
6 Вони утвердилися в лихому намірі, домовились таємно поставити капкани. Вони сказали: Хто їх помітить?
7 Вони вишукували беззаконня, та щезли ті, які ретельно вистежували. Приступить людина — серце ж глибоке,
8 та Бог підійметься вгору. Їхні рани були спричинені пострілами немовлят.
9 І знемоглися їхні язики. Жахнулися всі, які спостерігали за ними,
10 і кожна людина пройнялася страхом. Вони сповіщали про Божі діла і зрозуміли Його діяння.
11 Праведний буде радіти в Господі, покладатиме на Нього надію, і всіх праведних серцем будуть прославляти.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)