Велика розпусниця
1 І прийшов один із семи ангелів, які мали сім чаш, і говорив зі мною, кажучи: Підійди, я покажу тобі вирок великій розпусниці, яка сидить над багатьма водами,
2 з якою чинили розпусту земні царі, а вином її розпусти впивалися жителі землі.
3 І відвів мене духом у пустелю. І я побачив жінку, яка сиділа на багряному звірі, повному богозневажливих імен; він мав сім голів і десять рогів.
4 А жінка була зодягнена в пурпур і кармазин, і прикрашена золотом, і коштовним камінням, і перлами. Вона тримала у своїй руці золоту чашу, що була переповнена гидотами й нечистотою її розпусти.
5 На її чолі було написане ім’я, таємниця: Великий Вавилон — мати розпусниць і земних гидот.
6 І я побачив, що жінка сп’яніла від крові святих і від крові свідків Ісуса. Побачивши її, я здивувався великим подивом.
Таємниця жінки і звіра
7 І сказав мені ангел: Чому ти здивувався? Я розповім тобі таємницю жінки й звіра, який її носить і має сім голів та десять рогів.
8 Звір, якого ти бачив, — і був, і нема, і має прийти з безодні, і йде на загибель. І здивуються ті, котрі живуть на землі, імена яких не записані в книзі життя від створення світу, коли побачать, що звір був, і нема, і з’явиться.
9 Тут — розум, що має мудрість. Сім голів — це є сім гір, на яких сидить жінка, і сім царів:
10 п’ять упало, один є, а інший ще не прийшов. І коли прийде, то пробуде недовго.
11 А звір, який був і якого нема, — він восьмий, але з тих семи, — і йде до погибелі.
12 А десять рогів, які ти бачив, — це десять царів, які царства ще не одержали, але царську владу одержать на одну годину разом зі звіром.
13 Вони мають одну думку, і силу, і свою владу віддають звірові.
14 Вони будуть вести війну з Агнцем, і Агнець переможе їх, адже Він — Господь володарів, і Цар царів, а ті, хто з Ним, — покликані, вибрані та вірні.
15 І каже він мені: Води, які ти бачив, — де сидить розпусниця, — це народи, люди, племена й народності.
16 І десять рогів, які ти бачив, і звір, — вони зненавидять розпусницю, спустошать її, роздягнуть, з’їдять її тіло і спалять її вогнем.
17 Тому що Бог вклав у їхні серця виконати Його волю, щоби здійснили один задум і віддали своє царство звірові, доки не збудуться Божі слова.
18 І жінка, яку ти побачив, — це велике місто, що панує над царями землі.