1 Господь створив людину із землі й знову повернув її до неї. 2 Лічені дні й час дав їм, і дав їм владу над тими, що на ній. 3 Подібно до Самого Себе Він одягнув їх силою і створив їх за Своїм образом. 4 Поклав Свій страх на всякому тілі й дав йому володіти дикими звірами і птахами. 5 Дав послуговуватися п’ятьма Господніми почуттями, а шостий — розум — дав їм, ділячи, і сьоме — слово пояснення Його дій. 6 Раду, язик і очі, вуха і серце дав їм пізнавати. 7 Він наповнив їх пізнаванням розуміння і показав їм добро і зло. 8 Він поклав Свій страх в їхні серця, щоб показати їм величність Своїх діл, і дав крізь віки хвалитися Його дивовижними ділами. 10 І Ім’я святості похвалять, щоб розповідалося про величності Його діл. 11 Він подав їм розуміння і дав їм успадкувати закон життя, щоб пізнали, що будучи мертвими, тепер починають. 12 Він уклав з ними вічний завіт і показав їм Свої суди. 13 Їхні очі побачили величність слави, і їхнє вухо почуло славу Його голосу. 14 І Він сказав їм: Вважайте на всяку неправедність. І заповів їм кожному про ближнього.
15 Їхні дороги постійно перед ним, вони не сховаються від Його очей. 16 Їхні дороги від молодості до поганого, і вони не змогли свої серця замість камінних зробити тілесними. 17 Бо в поділі народів усієї землі Він кожному народові поставив володаря, і Господня частина — Ізраїль. 18 Ним, що є первородний, Він піклується напоумленням і, розділюючи світло любові, Його не засмучує. 19 Усі їхні діла перед Ним, як сонце, і Його очі постійно на їхніх дорогах. 20 Їхні неправедності не сховалися від Нього, і всі їхні гріхи — перед Господом. 21 А Господь, будучи добрим і знаючи Своє творіння, не засмутив їх і не покинув, щадячи їх. 22 Милостиня людини — з Ним як печать, і милість людини збереже як зіницю, розділюючи своїм синам і дочкам покаяння. 23 Після цього встане і віддасть їм, та їхню віддачу покладе на їхню голову. 24 Лише тим, що каються, Він дав повернення і потішив тих, що знемагали від терпеливості.
25 Повернися до Господа і покинь гріхи, помолися до обличчя і применши спотикання. 26 Підійди до Всевишнього і відвернися від неправедності, бо Він сам попровадить з темряви до світла здоров’я, і дуже зненавидь гидоти. 27 Хто Всевишнього хвалитиме в аді замість живих і тих, що дають прославляння? 28 Від мертвого гине прославляння, як від неіснуючого. Живучий і здоровий похвалить Господа. 29 Бо велике Господнє милосердя і прощення для тих, що до Нього повертаються. 30 Бо все не може бути в людях, тому що син людини не є безсмертний. 31 Що світліше за сонце? І воно зникає. І тіло, і кров задумують зло. 32 Він наглядає над силою високого неба, і всі люди — земля та попіл.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)