1 Хто чинить милосердя, позичає ближньому, і хто укріпляється своєю рукою, держить заповіді. 2 Позичай ближньому в час його потреби і знову віддай ближньому на час. 3 Потверди слово і будь вірний з ним, і в усякий час знайдеш твою потребу. 4 Численні вважали позичку як знахідку і завдали труд тим, що їм допомогли. 5 Доки не візьме, цілуватиме його руки і згладить голос про маєток ближнього. А в час віддачі тягнутиме час, промовлятиме сумні слова і звинувачуватиме час. 6 Якщо буде в силі, ледве принесе половину, і він вважає це за знахідку. Якщо ж ні, він його позбавив його благ, і даром придбав його за ворога. Він йому віддасть клятви і обмови, і замість слави віддасть йому безчестя. 7 Численні відвернулися від доброчинності не через лукавство, а вони побоялися даром залишитися без маєтку .
8 Лише довго терплячи над пригніченим і в милостині його не відкинеш. 9 Задля заповіді заступися за бідного і через його бідноту не відвернеш його порожнім. 10 Згуби срібло задля брата і друга, і хай не ржавіє під каменем на згубу. 11 Поклади твій скарб за заповідями Всевишнього, і кориснішим тобі буде більше, ніж золото. 12 Замкни милостиню у твоїх кімнатах, і нехай вона тебе вибере з усякого озлоблення. 13 Більше від сильного щита і більше від тяжкого списа воюватиме за тебе проти ворога.
14 Добрий чоловік заручиться за ближнього, і хто втратив сором, його залишить. 15 Не забудь милість того, що ручається, бо він дав свою душу за тебе. 16 Грішник відкине добродійства поручителя, і невдячний у розумі залишить того, хто визволив. 17 Порука знищила багатьох тих, що добре малися, і зрушила їх, як хвилі моря. 18 Вона відселила сильних мужів, і вони заблукали в чужих народах. 19 Грішник упаде в запоруку, і хто женеться за користю із чужої праці, упаде в суд. 20 Заступися за ближнього по твоїй силі та вважай на себе, щоб ти не впав.
21 Початок життя — вода і хліб, одяг і дім, що покриває сором. 22 Кращим є життя бідного під покриттям з дощок, аніж славна їжа в чужих. 23 Тішся малим і великим, і не почуєш погорду переселення. 24 Погане життя ходити з хати до хати, і куди переселишся, не відкриєш уст. 25 Поставиш гостину і напоїш без подяки, і до цього почуєш гірке: 26 Прийди, чужинець, приготуй стіл, і якщо є щось у твоїй руці, нагодуй мене. 27 Вийди, приходьку, від обличчя слави, до мене приходить жити брат, потребує хати. 28 Це тяжке для людини, що має розум, кара переселення і зневага того, хто позичає.