1 Хто зберігає закон, множить приноси, хто жертвує за спасіння, той держиться заповідей. 2 Хто віддає милість, приносить пшеничне борошно, і хто чинить милостиню, приносить жертву хвали. 3 Миле Господу — відступати від поганого, і надолуження — відступати від неправедності. 4 Не з’явися порожнім перед Господнім обличчям. Бо це все задля заповіді. 5 Принос праведного намащує жертовник, і його запашність — перед Всевишнім. 6 Жертва праведного чоловіка сприймається, і його пам’ять не буде забута. 7 Добрим оком прослав Господа і не зменшиш перші плоди твоїх рук. 8 У всякому даруванні радісним роби твоє обличчя, і у веселості освяти десятину. 9 Дай Всевишньому за Його даром, і з добрим оком — згідно з тим, що знаходиться в руці. 10 Бо Господь — Той, Хто віддає, і всемеро тобі віддасть.
11 Не давай хабара, бо не сприйметься, і Він не сприймає безбожної жертви. 12 Адже Господь є суддя, і в Нього немає слави обличчя. 13 Він не зважатиме на обличчя щодо бідного і вислухає благання ображеного. 14 Не знехтує молитвою сироти і вдовиці, якщо вимовить скаргу. 15 Хіба сльози вдовиці не сходять на щоку і крик проти того, що до них доводить? 16 Хто служить, буде прийнятий з приємністю, і його молитва доторкнеться до хмар. 17 Молитва впокореного пройшла хмари і аж доки не наблизиться до Бога , він не буде потішений. 18 І не відступить, аж доки Всевишній не навідається і не розсудить праведних, і не вчинить суд. 19 І Господь не забариться, і не терпітиме довго за них, 20 аж доки не розіб’є стегна немилосердних і віддасть помсту народам, 21 аж доки не вигубить безліч гордих і знищить скіпетри безбожних, 22 аж доки не віддасть людині за її ділами і діла людей за їхніми задумами, 23 і доки не звершить суд свого народу та звеселить їх у своєму милосерді. 24 Милосердя гарне в час скорботи, як хмари дощу в час посухи.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)