1 Через це відповідно були однаково мучені, і мучені були безліччю диких звірів. 2 Замість цієї муки, зробивши добро Твоєму народові, у бажанні пожадання Ти приготував чужу для смаку їжу — перепелицю, 3 щоб вони, маючи пожадання до їжі, через поганий вигляд посланого, відвернулися від кінцевого бажання, а вони, недовго перебуваючи в потребі, стали учасниками незвичного смаку. 4 Бо потрібно, аби на тих, що панують, прийшла немилосердна потреба, а цим тільки показати, як їхні вороги мучені були. 5 Бо й коли на них найшла страшна лють звірів, і вони вигублювалися укусами звивистих гадюк, Твій гнів не залишився до кінця. 6 А ненадовго були стривожені на повчання, маючи знак спасіння на згадку заповіді Твого закону. 7 Адже хто повернувся, спасався не через те, що бачив, але через Тебе, Спасителя всіх. 8 І в цьому Ти переконав наших ворогів, що Ти є Тим, Хто визволяє з усякого зла. 9 Бо їх убили укуси сарани й мух, і не знайдено оздоровлення для їхньої душі, бо були гідні, щоб ці їх мучили.
10 А Твоїх синів не здолали зуби отруйних зміїв, бо Твоє милосердя прийшло і їх оздоровило. 11 Бо вкушені були для нагадування Твоїх слів і швидко спасалися, щоб, не впавши в глибоке забуття, не стали відчужені Твого добродійства. 12 Бо їх не оздоровило ні зілля, ні обвивання, але Твоє слово, Господи, яке все оздоровляє.
13 Адже Ти маєш владу життя і смерті, і зводиш до дверей аду, і виводиш. 14 А людина вбиває своєю злобою, і дух, вийшовши, не повертається і не повертає забраної душі. 15 Втекти ж від Твоєї руки неможливо. 16 Бо ті безбожні, що відрікалися Тебе знати, були побиті силою Твоєї руки незвичними дощами і градом, гнані безпощадними бурями і знищені вогнем. 17 Адже набагато славніше діє вогонь у воді, що все гасить, бо світ бореться за праведного. 18 Бо коли ущухало полум’я, це на те , щоб не спалити тих тварин, що послані на безбожних, але щоб вони, дивлячись, побачили, що вони переслідувані Божим судом. 19 А коли палає і посеред води понад силу вогню, це на те , щоби знищити плоди неправедної землі.
20 Замість цього Ти нагодував Твій народ їжею ангелів, і Ти їм без труднощів подав з неба готовий хліб, що мав силу дати всяку насолоду і пристосований до всякого смаку. 21 Бо Твоя підтримка виявляла Твою солодкість до дітей, а услуговуючи бажанню того, що їв, перемінювалося на те, що хто бажав. 22 Він переносив сніг, лід та вогонь і не танув, щоб вони знали, що палаючий вогонь винищив плоди ворогів, блискаючи в граді та в дощі. 23 А ось знову ж і забув про власну силу, щоб нагодувати праведних. 24 Адже творіння, служачи Тобі, Творцеві, простягається на муку проти неправедних і полегшується на добродійство над тими, що надіються на Тебе. 25 Через це і тоді, міняючись на все для того, що все даром годує, Тобі служить за бажанням потребуючих, 26 аби Твої сини, яких Ти полюбив, Господи, навчилися, що не роди плодів годують людину, але Твоє слово зберігає тих, що Тобі вірять. 27 Адже не знищене вогнем просто тануло, підігріте малою кількістю променів сонця, 28 щоби було відомим, що треба випередити сонце у Твоєму благословенні й до Тебе молитися при сході світла. 29 Бо надія невдячного танутиме, як зимовий іній і проллється, як непотрібна вода.
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)