1 Йосафат заснув зі своїми батьками і був похований біля своїх батьків у місті Давида, а замість нього зацарював Йорам, його син. 2 А в нього були брати, шість синів Йосафата: Азарія, Іїл, Захарія, Азарія, Михаїл і Сафатія. Усі вони — сини Йосафата, царя Юди. 3 Їхній батько дав їм багато дарів, срібло, золото і зброю з укріпленими містами в Юді. А царську владу він передав Йорамові, бо він — первенець.
4 І піднявся Йорам на своє царювання, укріпився і повбивав мечем усіх своїх братів і декого з володарів Ізраїля. 5 Коли Йорам став на своє царство, він мав тридцять два роки і вісім років царював у Єрусалимі. 6 І він пішов дорогою царів Ізраїля, як і чинив дім Ахава, бо дочка Ахава була його жінкою, тож він робив зло перед Господом. 7 Та Господь не захотів вигубити дім Давида через завіт, який склав з Давидом, і через те, що сказав йому, що дасть йому і його синам світильник на всі дні.
8 У ті дні Едом відділився від Юди і поставив над собою царя. 9 І пішов Йорам з володарями, а з ним — уся кіннота. І сталося, що він піднявся вночі й побив Едома, і начальників колісниць, які оточили його, а народ втік до своїх поселень. 10 Та Едом відділився від Юди аж до цього дня. Тоді, у той час Ломна відійшла з його рук, бо він залишив Господа, Бога своїх батьків.
11 Адже він збудував високі місця в містах Юди і призвів до розпусти тих, хто жив у Єрусалимі, і звів Юду на манівці. 12 І до нього надійшов лист від пророка Іллі, який говорив: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида! Тому що ти не пішов дорогою Йосафата, твого батька, і дорогами Аси, царя Юди, 13 а ти пішов дорогами царів Ізраїля і привів до розпусти Юду і тих, хто живе в Єрусалимі, як і чинив розпусту дім Ахава, і ти повбивав своїх братів, синів твого батька, які кращі за тебе, 14 то ось Господь уразить тебе сильною карою у твоєму народі, у твоїх синах, у твоїх жінках і в усьому твоєму майні, 15 і ти будеш у страшній хворобі, в захворюванні живота, аж доки день за днем не вийде твоя утроба з хворобою.
16 І Господь підняв проти Йорама филистимців, аравійців і тих, які граничать з ефіопами. 17 І вони виступили проти Юди, здолали і забрали весь посуд, який знайшли в домі царя, і його синів та його дочок, і не залишилось у нього сина, але тільки Охозія, найменший з його синів.
18 І після всього цього Господь уразив його черево хворобою, на яку немає ліку. 19 І було з дня на день, і коли пройшов певний період часу — два роки, то його утроба вийшла з хворобою, і він помер у страшній хворобі. І народ не зробив йому такого похорону, як похорон його батьків. 20 Був він тридцятидволітнім, коли зацарював, і вісім років царював у Єрусалимі. І не пішов у славі, і був похований у місті Давида, та не в гробницях царів.
1 Now Jehoshaphat slept with his fathers, and was buried with his fathers in the city of David. And Jehoram his son reigned in his stead. 2 And he had brethren the sons of Jehoshaphat, Azariah, and Jehiel, and Zechariah, and Azariah, and Michael, and Shephatiah: all these were the sons of Jehoshaphat king of Israel. 3 And their father gave them great gifts of silver, and of gold, and of precious things, with fenced cities in Judah: but the kingdom gave he to Jehoram; because he was the firstborn. 4 Now when Jehoram was risen up to the kingdom of his father, he strengthened himself, and slew all his brethren with the sword, and divers also of the princes of Israel.
5 ¶ Jehoram was thirty and two years old when he began to reign, and he reigned eight years in Jerusalem. 6 And he walked in the way of the kings of Israel, like as did the house of Ahab: for he had the daughter of Ahab to wife: and he wrought that which was evil in the eyes of the LORD. 7 Howbeit the LORD would not destroy the house of David, because of the covenant that he had made with David, and as he promised to give a light to him and to his sons for ever.
8 ¶ In his days the Edomites revolted from under the dominion of Judah, and made themselves a king. 9 Then Jehoram went forth with his princes, and all his chariots with him: and he rose up by night, and smote the Edomites which compassed him in, and the captains of the chariots. 10 So the Edomites revolted from under the hand of Judah unto this day. The same time also did Libnah revolt from under his hand; because he had forsaken the LORD God of his fathers. 11 Moreover he made high places in the mountains of Judah, and caused the inhabitants of Jerusalem to commit fornication, and compelled Judah thereto .
12 ¶ And there came a writing to him from Elijah the prophet, saying, Thus saith the LORD God of David thy father, Because thou hast not walked in the ways of Jehoshaphat thy father, nor in the ways of Asa king of Judah, 13 But hast walked in the way of the kings of Israel, and hast made Judah and the inhabitants of Jerusalem to go a whoring, like to the whoredoms of the house of Ahab, and also hast slain thy brethren of thy father’s house, which were better than thyself: 14 Behold, with a great plague will the LORD smite thy people, and thy children, and thy wives, and all thy goods: 15 And thou shalt have great sickness by disease of thy bowels, until thy bowels fall out by reason of the sickness day by day.
16 ¶ Moreover the LORD stirred up against Jehoram the spirit of the Philistines, and of the Arabians, that were near the Ethiopians: 17 And they came up into Judah, and brake into it, and carried away all the substance that was found in the king’s house, and his sons also, and his wives; so that there was never a son left him, save Jehoahaz, the youngest of his sons.
18 ¶ And after all this the LORD smote him in his bowels with an incurable disease. 19 And it came to pass, that in process of time, after the end of two years, his bowels fell out by reason of his sickness: so he died of sore diseases. And his people made no burning for him, like the burning of his fathers. 20 Thirty and two years old was he when he began to reign, and he reigned in Jerusalem eight years, and departed without being desired. Howbeit they buried him in the city of David, but not in the sepulchres of the kings.