Передмова
1 Оскільки багато і велике нам дане було через закон і пророків та інших, що за ними пішли, за що потрібно похвалити Ізраїль — за напоумлення і мудрість, і оскільки не тільки потрібно, щоб ті, що читають, стали розумнішими, 1a але й щоб могли бути корисними для тих, що ззовні, які охочі до навчання, і тим, що читають і пишуть; мій дід Ісус, повністю віддавши себе на читання закону, пророків 1b та інших батьківських книг, і, здобувши з них достатнє пізнання, він відчув потребу написати щось з того, що має відношення до напоумлення і мудрості, щоб ті, що люблять навчання, і цими стали дуже сильно захоплені, були ознайомлені з життям закону.
1c Тож будьте заохочені з ревністю і дбайливістю читання чинити і мати вибачення за те, у чому вважатиметься, що ми 1d у висловах працелюбної роботи слів не дописали. Адже не має тієї самої сили в собі те, що сказане по-єврейськи, коли воно перекладене на іншу мову. І не тільки це, але й сам закон і пророки, 1e і решта книг мають немалу відмінність, коли сказані своєю мовою . Бо прийшовши до Єгипту в тридцять восьмому році за царя Еверґета і перебуваючи, я знайшов збірку немалого напоумлення, 1f і я вважав за дуже потрібне і самому вкласти якусь клопітливість і працьовитість, щоб перекласти ту книгу, вклавши велике недосипання і вмілість у відрізку часу, аби, довівши книгу до кінця, подати і тим, що в переселенні бажають радо навчатися, 1g що готуються за звичаями жити за законом.
Мудрість Ісуса, сина Сираха
1
1h Уся мудрість — від Господа, і вона з Ним навіки. 2 Хто почислить пісок морів, краплі дощу і дні віку? 3 Хто дослідить висоту неба, широту землі, безодні та мудрість? 4 Першою з усіх створена мудрість, і сприймання розумності — від віку. 5 Джерело мудрості — слово Бога на висотах, і Його хід — вічні закони.
6 Кому відкрито корінь мудрості? І хто пізнав її подвиги? 7 Кому об’явлено вміння мудрості? І хто збагнув її досвідченість? 8 Один є мудрий, дуже страшний, що сидить на Своєму престолі. 9 Господь Сам її створив, побачив, почислив її і вилив її на всі Свої діла. 10 Вона з кожним тілом за Його даром, і Він обдарував нею тих, що Його люблять. Любов Господа — преславна мудрість, яким лиш показується, ділить її йому для вигляду. 11 Господній страх — слава, похвала, веселість і вінець радості. 12 Господній страх розвеселить серце, дасть веселість, радість і довголіття. Господній страх — дар від Господа, бо на стежках любові посаджені будуть. 13 Тому, хто боїться Господа, добре буде в кінці, і в день його смерті він буде благословенний.
14 Початок мудрості — боятися Господа, і з вірними в лоні створена була з ними. 15 З людьми вона збудувала вічну основу, і їхньому насінню буде довірена. 16 Повнота мудрості — боятися Господа, і вона п’яними зробить їх від своїх плодів. 17 Весь їхній дім наповнить бажаними і комори — своїми плодами. 18 Вінець мудрості — страх Господній, що квітне миром і здоров’ям вилікування. Обидва ж є дарами Бога на мир, а Він поширює похвалу на тих, що Його люблять. 19 І Він побачив, і почислив її, уміння і пізнання розуму вилив і підняв вгору славу тих, що її тримали. 20 Корінь мудрості — боятися Господа, і її галузки — довголіття. 21 Господній страх відкидає гріхи, а хто залишається, відверне всякий гнів.
22 Не зможе виправдатися неправедний гнівливий. Бо порух його гніву — це його падіння. 23 До часу потерпить довготерпеливий, і пізніше віддасть йому радість. 24 До часу він сховає його слова, і губи численних викажуть його розум.
25 У скарбах мудрості — притча вміння, а побожність — гидота для грішних. 26 Якщо забажаєш мудрість, бережи заповіді, і Господь тобі її подасть. 27 Бо Господній страх — мудрість і напоумлення, і Йому милі віра та лагідність. 28 Не будь неслухняним до Господнього страху і не наближайся до Нього з подвійним серцем. 29 Не будь дволичним в устах людей і вважай на свої губи. 30 Не піднось себе, щоб ти не впав, і не навів ти безчестя на твою душу, і Господь відкриє твоє приховане, і посеред збору тебе кине, бо ти не наблизився до Господнього страху, і твоє серце сповнене омани.
A Prologue made by an uncertain Author
This Jesus was the son of Sirach, and grandchild to Jesus of the same name with him: this man therefore lived in the latter times, after the people had been led away captive, and called home a again, and almost after all the prophets. Now his grandfather Jesus, as he himself witnesseth, was a man of great diligence and wisdom among the Hebrews, who did not only gather the grave and short sentences of wise men, that had been before him, but himself also uttered some of his own, full of much understanding and wisdom. When as therefore the first Jesus died, leaving this book almost perfected, Sirach his son receiving it after him left it to his own son Jesus, who, having gotten it into his hands, compiled it all orderly into one volume, and called it Wisdom, intituling it both by his own name, his father’s name, and his grandfather’s; alluring the hearer by the very name of Wisdom to have a greater love to the study of this book. It containeth therefore wise sayings, dark sentences, and parables, and certain particular ancient godly stories of men that pleased God; also his prayer and song; moreover, what benefits God had vouchsafed his people, and what plagues he had heaped upon their enemies. This Jesus did imitate Solomon, and was no less famous for wisdom and learning, both being indeed a man of great learning, and so reputed also.
The Prologue of the Wisdom of Jesus the Son of Sirach.
Whereas many and great things have been delivered unto us by the law and the prophets, and by others that have followed their steps, for the which things Israel ought to be commended for learning and wisdom; and whereof not only the readers must needs become skilful themselves, but also they that desire to learn be able to profit them which are without, both by speaking and writing: my grandfather Jesus, when he had much given himself to the reading of the law, and the prophets, and other books of our fathers, and had gotten therein good judgment, was drawn on also himself to write something pertaining to learning and wisdom; to the intent that those which are desirous to learn, and are addicted to these things, might profit much more in living according to the law. Wherefore let me intreat you to read it with favour and attention, and to pardon us, wherein we may seem to come short of some words, which we have laboured to interpret. For the same things uttered in Hebrew, and translated into another tongue, have not the same force in them: and not only these things, but the law itself, and the prophets, and the rest of the books, have no small difference, when they are spoken in their own language. For in the eight and thirtieth year coming into Egypt, when Euergetes was king, and continuing there some time, I found a book of no small learning: therefore I thought it most necessary for me to bestow some diligence and travail to interpret it; using great watchfulness and skill in that space to bring the book to an end, and set it forth for them also, which in a strange country are willing to learn, being prepared before in manners to live after the law.
1 All wisdom cometh from the Lord, and is with him for ever.
2 Who can number the sand of the sea, and the drops of rain, and the days of eternity?
3 Who can find out the height of heaven, and the breadth of the earth, and the deep, and wisdom?
4 Wisdom hath been created before all things, and the understanding of prudence from everlasting.
5 The word of God most high is the fountain of wisdom; and her ways are everlasting commandments.
6 To whom hath the root of wisdom been revealed? or who hath known her wise counsels?
7 Unto whom hath the knowledge of wisdom been made manifest? and who hath understood her great experience?
8 There is one wise and greatly to be feared, the Lord sitting upon his throne.
9 He created her, and saw her, and numbered her, and poured her out upon all his works.
10 She is with all flesh according to his gift, and he hath given her to them that love him.
11 The fear of the Lord is honour, and glory, and gladness, and a crown of rejoicing.
12 The fear of the Lord maketh a merry heart, and giveth joy, and gladness, and a long life.
13 Whoso feareth the Lord, it shall go well with him at the last, and he shall find favour in the day of his death.
14 To fear the Lord is the beginning of wisdom: and it was created with the faithful in the womb.
15 She hath built an everlasting foundation with men, and she shall continue with their seed.
16 To fear the Lord is fulness of wisdom, and filleth men with her fruits.
17 She filleth all their house with things desirable, and the garners with her increase.
18 The fear of the Lord is a crown of wisdom, making peace and perfect health to flourish; both which are the gifts of God: and it enlargeth their rejoicing that love him.
19 Wisdom raineth down skill and knowledge of understanding standing, and exalteth them to honour that hold her fast.
20 The root of wisdom is to fear the Lord, and the branches thereof are long life.
21 The fear of the Lord driveth away sins: and where it is present, it turneth away wrath.
22 A furious man cannot be justified; for the sway of his fury shall be his destruction.
23 A patient man will tear for a time, and afterward joy shall spring up unto him.
24 He will hide his words for a time, and the lips of many shall declare his wisdom.
25 The parables of knowledge are in the treasures of wisdom: but godliness is an abomination to a sinner.
26 If thou desire wisdom, keep the commandments, and the Lord shall give her unto thee.
27 For the fear of the Lord is wisdom and instruction: and faith and meekness are his delight.
28 Distrust not the fear of the Lord when thou art poor: and come not unto him with a double heart.
29 Be not an hypocrite in the sight of men, and take good heed what thou speakest.
30 Exalt not thyself, lest thou fall, and bring dishonour upon thy soul, and so God discover thy secrets, and cast thee down in the midst of the congregation, because thou camest not in truth to the fear of the Lord, but thy heart is full of deceit.