1 Добре ім’я краще, ніж добра олія, і день смерті, ніж день народження. 2 Краще йти в дім плачу, ніж іти в дім розпивання, оскільки це — кінець усякого чоловіка, і хто живе, покладе до свого серця. 3 Кращий смуток від сміху, бо в смутку обличчя серце зробиться добрим. 4 Серце мудрих — у домі плачу, а серце безумних — у домі радості. 5 Краще слухати картання мудрого, ніж чоловіка, що слухає пісню безумних. 6 Адже сміх безумних, як голос тернини під казаном. І це — марнота. 7 Бо пригноблення виводить із рівноваги мудрого й губить серце його шляхетності. 8 Краще кінець справи від її початку, кращий довготерпеливий від того, що надимається духом.
9 Не поспішай палати гнівом у твоєму дусі, бо гнів спочине в подолі беззаконних. 10 Не скажи: Що сталося, чому ранішні дні були кращі від цих? Бо ти про це не запитав у мудрості. 11 Мудрість добра з роздаванням спадку і корисна для тих, що бачать сонце. 12 Адже мудрість у своїй тіні, як тінь срібла, і надмір знання мудрості оживить того, що її посідає. 13 Поглянь на Божі створіння. Бо хто зможе прикрасити того, кого Бог скрутив? 14 У день доброти живи в добрі, а в дні зла гляди. І це співзвучним цьому зробив Бог задля того, щоб людина після себе не знайшла нічого.
15 Я все побачив у днях моєї марноти. Є праведний, що гине у своїй праведності, і є безбожний, що залишається у своєму злі. 16 Не ставай дуже праведним і не мудруй надмірно, щоби часом ти не зійшов з розуму. 17 Не будь дуже безбожним і не стань твердим, щоб ти не помер не у свій час. 18 Добре тобі триматися цього, і тим не опогань свою руку, бо хто боїться Бога, тому пощастить в усьому. 19 Мудрість допоможе мудрому більше, ніж десять володарів, що є в місті. 20 Адже немає на землі праведної людини, яка чинитиме добро і не згрішить. 21 І не прикладай твоє серце до всіх слів, які скажуть, щоб ти не почув твого раба, який тебе проклинає, 22 бо він багаторазово заподіє тобі зло, із численними повтореннями зробить зло твоєму серцю, щоб і ти інших проклинав.
23 Це все я випробував мудрістю. Я сказав: Стану мудрим, — 24 і вона віддалилася від мене, подалі від того, що була, і глибину глибини, хто її знайде? 25 Обійшов я і моє серце, щоб пізнати, аби розвідати і знайти мудрість і ліки, і пізнати безумність, твердість і крутійство безбожних. 26 І знаходжу я гіркіше за смерть, жінку, яка є пасткою, і її серце — сіті, її руки — кайдани. Добре перед обличчям Бога звільнитися від неї, і хто грішить, схоплений буде нею.
27 Поглянь, це я знайшов, — сказав Екклезіаст, — одне по одному, щоб віднайти задум, 28 який ще шукала моя душа, та я не знайшов. Я знайшов одного чоловіка з тисячі, та жінки в усьому цьому я не знайшов. 29 Лише ось це я знайшов, що Бог зробив людину праведною, а вони вишукували численні вимисли.
1 A good name is better than precious ointment; and the day of death than the day of one’s birth.
2 ¶ It is better to go to the house of mourning, than to go to the house of feasting: for that is the end of all men; and the living will lay it to his heart. 3 Sorrow is better than laughter: for by the sadness of the countenance the heart is made better. 4 The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth. 5 It is better to hear the rebuke of the wise, than for a man to hear the song of fools. 6 For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool: this also is vanity.
7 ¶ Surely oppression maketh a wise man mad; and a gift destroyeth the heart. 8 Better is the end of a thing than the beginning thereof: and the patient in spirit is better than the proud in spirit. 9 Be not hasty in thy spirit to be angry: for anger resteth in the bosom of fools. 10 Say not thou, What is the cause that the former days were better than these? for thou dost not enquire wisely concerning this.
11 ¶ Wisdom is good with an inheritance: and by it there is profit to them that see the sun. 12 For wisdom is a defence, and money is a defence: but the excellency of knowledge is, that wisdom giveth life to them that have it. 13 Consider the work of God: for who can make that straight, which he hath made crooked? 14 In the day of prosperity be joyful, but in the day of adversity consider: God also hath set the one over against the other, to the end that man should find nothing after him. 15 All things have I seen in the days of my vanity: there is a just man that perisheth in his righteousness, and there is a wicked man that prolongeth his life in his wickedness. 16 Be not righteous over much; neither make thyself over wise: why shouldest thou destroy thyself? 17 Be not over much wicked, neither be thou foolish: why shouldest thou die before thy time? 18 It is good that thou shouldest take hold of this; yea, also from this withdraw not thine hand: for he that feareth God shall come forth of them all. 19 Wisdom strengtheneth the wise more than ten mighty men which are in the city. 20 For there is not a just man upon earth, that doeth good, and sinneth not. 21 Also take no heed unto all words that are spoken; lest thou hear thy servant curse thee: 22 For oftentimes also thine own heart knoweth that thou thyself likewise hast cursed others.
23 ¶ All this have I proved by wisdom: I said, I will be wise; but it was far from me. 24 That which is far off, and exceeding deep, who can find it out? 25 I applied mine heart to know, and to search, and to seek out wisdom, and the reason of things , and to know the wickedness of folly, even of foolishness and madness: 26 And I find more bitter than death the woman, whose heart is snares and nets, and her hands as bands: whoso pleaseth God shall escape from her; but the sinner shall be taken by her. 27 Behold, this have I found, saith the preacher, counting one by one, to find out the account: 28 Which yet my soul seeketh, but I find not: one man among a thousand have I found; but a woman among all those have I not found. 29 Lo, this only have I found, that God hath made man upright; but they have sought out many inventions.