1 (8) До Ідумеї так говорить Господь: Немає більше мудрості в Темані, пропала рада в мудрих, відійшла їхня мудрість, 2 (9) обманене їхнє обличчя. Копайте глибше для помешкання, ви, що живете в Дедані, бо тяжке він зробив. Я навів на нього в час, в який Я його відвідав. 3 (10) Бо прийшли збирачі винограду, які не залишать тобі останку. Як злодії вночі, вони накладуть свою руку. 4 (11) Адже Я скинув Ісава, відкрив їхнє скрите, не можуть сховатися. Загинули під рукою свого брата і свого сусіда, і не буде, 5 (12) щоб залишався твій сирота, щоби жив, і вдови на Мене поклали надію. 6 (13) Бо так говорить Господь: Для яких не було закону пити чашу, вони випили. І ти таки не залишишся безкарним . 7 (14) Адже Я поклявся Собою, — говорить Господь, — бо непрохідною, зневаженою і проклятою землею будеш посеред нього, і всі її міста будуть пусті навіки.
8 (15) Я почув чутку від Господа, і послав послів до народів: Зберіться і станьте проти неї, підніміться на війну. 9 (16) Малим поставив Я тебе в народах, зненавидженим у людях. 10 (17) Твоя забава тебе наздогнала, розгнузданість твого серця розбила щілини каміння, захопила силу високого пагорба. Хоча він підняв своє гніздо вгору, як орел, та звідти тебе Я скину. 11 (18) І Ідумея буде непрохідною, кожний, хто нею проходить засичить. 12 (19) Так як знищено Содом, Гоморру та її околиці, — сказав Господь Вседержитель, — там людина не осяде, і там не оселиться людський син. 13 (20) Ось він вийде, як лев з-посеред Йордану на місце Етана, бо швидко помщуся їм за неї. І над нею наставите молодь. Бо хто такий, як Я? І хто Мені протистоятиме? І хто цей пастир, який стане перед Моїм обличчям?
14 (21) Через це послухайте Господню пораду, яку Він дав проти Ідумеї, і Його задум, який Він замислив проти тих, що живуть у Темані: Хіба не зметені будуть найменші з овець, хіба не стане в неї непрохідним їхнє поселення. 15 (22) Адже земля налякалася від звуку їхнього падіння, і вони зачули крик у морі Суф. 16 (23) Ось погляне, як лев, і простягне крила над його твердинями. І в той день серце сильних Ідумеї буде, як серце жінки, що терпить болі народження.
49
(30)
17 Синам Аммона. Так сказав Господь: Хіба немає синів в Ізраїлі, чи немає в них спадкоємця? Чому Мелхол захопив Ґалаад, і їхній народ поселився в їхніх містах? 18 Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і в Равваті дам почути воєнний заколот, і стануть непрохідною землею та на знищення, і його жертовники будуть спалені вогнем, й Ізраїль візьме свою владу. 19 Закричи, Есевоне, бо знищено Ґай. Закричіть, дочки Раввата, підв’яжіться мішковиною і плачте, бо Мелхол піде у відселення — його священики і його володарі разом. 20 Чому радієш рівнинами, нещасна дочко, що надієшся на свої скарби, чому говориш: Хто на мене найде? 21 Ось Я несу на тебе страх з усієї твоєї околиці, — сказав Господь, — і розсієтеся кожний перед своїм обличчям, і не буде того, хто збирає.
49
(30)
23 (6) Кидарові, цариці двору, яку побив Навуходоносор, цар Вавилону. Так сказав Господь: Устаньте і підіть на Кидар, і наповніть синів Кедему страхом. 24 (7) Їхні шатра і їхні вівці будуть забрані, їхній одяг і весь їхній посуд та їхніх ослів собі заберуть. І накличте на них знищення довкола. 25 (8) Швидко втікайте, викопайте копанки на помешкання, ви, що сидите у дворі, бо проти вас зробив цар Вавилону раду і замислив проти вас задум. 26 (9) Устань і піди проти народу, що безпечно сидить у спокої, в яких немає дверей, ані замків, ані засувів, самі мешкають. 27 (10) І їхні верблюди будуть на пограбування, і безліч їхньої худоби — на знищення. І розвію їх усяким духом, обстриженими перед їхнім обличчям, з усякого іншого їхнього боку викличу їхню втечу, — сказав Господь. 28 (11) І двір буде на поселення горобців і непрохідним навіки, там людина не поселиться, і там не замешкає син, що народиться.
49
(30)
29 (12) Для Дамаску. Застидався Імат і Арфад, бо почули погану чутку. Жахнулися, розлютилися, не можуть спочити. 30 (13) Став слабким Дамаск, повернувся до втечі, його охопило тремтіння. 31 (14) Як він не залишив хвалене місто, оселю, яку Я полюбив? 32 (15) Через це впаде молодь на твоїх рівнинах, і всі твої військові мужі впадуть, — говорить Господь. 33 (16) І запалю вогонь у мурі Дамаску, і він пожере дороги сина Адера.
1 The word that came to Jeremiah from the LORD, saying, 2 Thus speaketh the LORD God of Israel, saying, Write thee all the words that I have spoken unto thee in a book. 3 For, lo, the days come, saith the LORD, that I will bring again the captivity of my people Israel and Judah, saith the LORD: and I will cause them to return to the land that I gave to their fathers, and they shall possess it.
4 ¶ And these are the words that the LORD spake concerning Israel and concerning Judah. 5 For thus saith the LORD; We have heard a voice of trembling, of fear, and not of peace. 6 Ask ye now, and see whether a man doth travail with child? wherefore do I see every man with his hands on his loins, as a woman in travail, and all faces are turned into paleness? 7 Alas! for that day is great, so that none is like it: it is even the time of Jacob’s trouble; but he shall be saved out of it. 8 For it shall come to pass in that day, saith the LORD of hosts, that I will break his yoke from off thy neck, and will burst thy bonds, and strangers shall no more serve themselves of him: 9 But they shall serve the LORD their God, and David their king, whom I will raise up unto them.
10 ¶ Therefore fear thou not, O my servant Jacob, saith the LORD; neither be dismayed, O Israel: for, lo, I will save thee from afar, and thy seed from the land of their captivity; and Jacob shall return, and shall be in rest, and be quiet, and none shall make him afraid. 11 For I am with thee, saith the LORD, to save thee: though I make a full end of all nations whither I have scattered thee, yet will I not make a full end of thee: but I will correct thee in measure, and will not leave thee altogether unpunished. 12 For thus saith the LORD, Thy bruise is incurable, and thy wound is grievous. 13 There is none to plead thy cause, that thou mayest be bound up: thou hast no healing medicines. 14 All thy lovers have forgotten thee; they seek thee not; for I have wounded thee with the wound of an enemy, with the chastisement of a cruel one, for the multitude of thine iniquity; because thy sins were increased. 15 Why criest thou for thine affliction? thy sorrow is incurable for the multitude of thine iniquity: because thy sins were increased, I have done these things unto thee. 16 Therefore all they that devour thee shall be devoured; and all thine adversaries, every one of them, shall go into captivity; and they that spoil thee shall be a spoil, and all that prey upon thee will I give for a prey. 17 For I will restore health unto thee, and I will heal thee of thy wounds, saith the LORD; because they called thee an Outcast, saying , This is Zion, whom no man seeketh after.
18 ¶ Thus saith the LORD; Behold, I will bring again the captivity of Jacob’s tents, and have mercy on his dwellingplaces; and the city shall be builded upon her own heap, and the palace shall remain after the manner thereof. 19 And out of them shall proceed thanksgiving and the voice of them that make merry: and I will multiply them, and they shall not be few; I will also glorify them, and they shall not be small. 20 Their children also shall be as aforetime, and their congregation shall be established before me, and I will punish all that oppress them. 21 And their nobles shall be of themselves, and their governor shall proceed from the midst of them; and I will cause him to draw near, and he shall approach unto me: for who is this that engaged his heart to approach unto me? saith the LORD. 22 And ye shall be my people, and I will be your God. 23 Behold, the whirlwind of the LORD goeth forth with fury, a continuing whirlwind: it shall fall with pain upon the head of the wicked. 24 The fierce anger of the LORD shall not return, until he have done it , and until he have performed the intents of his heart: in the latter days ye shall consider it.