Агар та Ізмаїл
1 Сара, Аврамова дружина, так і не народжувала йому. Але була в неї рабиня-єгиптянка на ім’я Агар.
2 Тому Сара сказала Аврамові: Господь не дав мені можливості народити. Тому увійди до моєї рабині, щоб я могла мати дітей від неї. Аврам послухався поради Сари.
3 Після десяти років проживання Аврама в землі ханаанській його дружина Сара взяла Агар, свою рабиню-єгиптянку, і віддала її своєму чоловікові, Аврамові, за дружину.
4 Аврам увійшов до Агари, – і вона зачала. Відчувши, що вагітна, вона почала ставитися зі зневагою до своєї господині.
5 Тож Сара сказала Аврамові: Я скривджена тобою. Я дійсно віддала свою рабиню у твої обійми, але вона, відчувши, що завагітніла, почала мене зневажати. Нехай Бог розсудить між мною і тобою.
6 Аврам же відповів Сарі: Таж твоя рабиня в твоїх руках. Роби з нею все , що тобі до вподоби. Сара почала поводитися з нею суворо, – і та втекла від неї.
7 Ангел Господній знайшов її біля джерела води в пустелі, – біля джерела по дорозі до Шура.
8 Агаро, рабине Сарина, – сказав ангел, – звідки ти прийшла і куди прямуєш? Вона ж відповіла: Я втікаю від моєї господині Сари.
9 Тоді Господній ангел сказав: Вернися до своєї господині й будь їй покірною.
10 Вельми розмножу твоїх нащадків, – продовжив Господній ангел, – так що й не порахувати їх, – такими численними вони будуть .
11 Далі Господній ангел сказав: Ось ти завагітніла й народиш сина, дай йому ім’я Ізмаїл, тому що почув Господь про твоє приниження.
12 Він буде кочовою людиною, наче дикий осел. Рука його буде проти всіх, і руки всіх проти нього. Він оселиться серед усіх своїх братів.
13 І назвала вона Ім’я Господа, Який розмовляв із нею: Ти – Бог, що бачиш! Бо вона говорила: Невже я побачила Того, Хто бачить мене?
14 Ось чому й назвала криницю – Колодязь Живого, Який бачить мене. Це криниця між Кадешем і Баредом.
15 Народила Агар Аврамові сина, і назвав Аврам свого сина, якого народила Агар: Ізмаїл.
16 Аврамові було вісімдесят шість років, коли Агар народила йому Ізмаїла.