1 Затрубіть трубою на Сіоні , оголосіть тривогу на Моїй святій горі! Нехай затремтять усі мешканці землі, тому що надходить Господній День, – він уже близько!
2 Це день темряви і мороку, день хмари і туману! Наче досвітня зірниця, що рухається по горах, так іде в наступ численний і сильний народ. Подібного до нього не було споконвіку, й після нього більше не буде протягом прийдешніх поколінь.
3 Перед ним нищівний вогонь, а за ним – палахкотливе полум’я. Перед ним земля, як Едемський сад, а позаду нього – спустошена пустеля! І вже нікому не буде порятунку.
4 На вигляд вони подібні до коней, і женуться, як кіннота з вершниками.
5 Скачуть по верхів’ях з гуркотом колісниць, – із тріскотом палаючого вогню, що пожирає солому, – і як потужне військо, що шикується до бою.
6 Від одного його вигляду тремтять народи з побліднілими обличчями.
7 Вони (вояки ) мчать, як лицарі, вдираються на стіни, – кожен з них тримається своєї дороги, і не звертає з обраної стежки.
8 Вони не штовхають один одного, а тримаються свого напрямку, – прориваються крізь списи і стріли , але їм нічого не шкодить.
9 Кидаються на місто і вдираються на стіни, – піднімаються на будинки і пролазять через вікна, наче злодії.
10 Перед ними здригається земля й тремтять небеса, – тьмяніє сонце і місяць, втрачають свій блиск зорі.
11 І ось подає Свій голос Господь, Котрий очолює Своє численне воїнство. Не підлягають обліку ті, котрі виконують Його веління. О, який же великий Господній День! Він дуже страшний, і хто зможе його витримати?
Господь закликає Свій народ навернутися до Нього
12 І все ж, – говорить Господь, – хоч тепер наверніться до Мене всім вашим серцем у пості, плачі та в риданні.
13 Роздирайте свої серця, а не ваш одяг, – поверніться до Господа, вашого Бога, адже Він щедрий і сповнений любові, довготерпеливий та вельми милостивий, і співчуває людському горю.
14 Хто знає, може Він обернеться і знову зглянеться, залишивши з нами Свої благословення, – жертви та жертви возливання Господу, нашому Богові?!
15 Тож затрубіть трубою на Сіоні, – призначте піст, скличте зібрання;
16 зберіть людей, освятіть громаду, покличте старших за віком людей, зберіть дітей і навіть грудних немовлят, – нехай вийде наречений зі своєї кімнати і наречена зі своєї світлиці.
17 Поміж притвором і жертовником нехай плачуть Господні служителі-священики, волаючи: Пожалій, Господи, Твій народ і не віддавай на поталу Твоєї спадщини, аби над нею не глумились народи. Для чого мають говорити між людьми: Де їхній Бог?
Господь пожаліє Свій народ
18 Тоді Господь обов’язково запалає ревністю за Свій край, і пожаліє Свій народ.
19 Відповідаючи, Господь так скаже Своєму народові: Ось Я вам посилаю хліб, вино і олію, – у вас буде всього досхочу, і більше не віддам вас на посміховисько народам.
20 Того, що з Півночі, прожену від вас і відішлю його до сухого та спустошеного краю, так що його передні загони скину в Східне (Мертве ) море, а останній його край – у Західне (Середземне ) море, – так що від нього розповсюджуватиметься нестерпний запах гниття, і цей сморід підійматиметься вгору, оскільки він чинив великі злочини.
21 Не бійся, земле, радій і веселися, адже Господь зробив велику справу!
22 Не бійтеся і ви, польові звірі, тому що зазеленіють пасовиська в степу, знову плодоноситимуть дерева, а смоківниця і виноград даватимуть добрі врожаї.
23 Також і ви, діти Сіону, радійте і веселіться у Господі, Богові вашому, тому що Він посилатиме вам ранній дощ у міру, – Він даватиме вам дощі, – дощ ранній і пізній, як і раніше.
24 Ваші токи наповняться зерном, а чавильні будуть переливатись вином та олією.
25 Я відшкодую завдані вам збитки в роки, коли пожирала сарана та личинка сарани, черва та гусінь, – Моє велике військо, яке Я посилав на вас.
26 Ви будете їсти досхочу, а наситившись, прославлятимете Ім’я Господа, вашого Бога, Котрий учинив серед вас дивовижні речі. Мій народ вже ніколи не буде засоромлений.
27 Ви зрозумієте, що Я завжди з Ізраїлем, – що Я, Господь, ваш Бог, і немає іншого. Мій народ ніколи не буде знеславлений.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)