Народження Ісаака
1 Господь відвідав Сарру, як пообіцяв, і учинив Господь Саррі так, як сказав.
2 Сарра завагітніла й народила Авраамові сина в його старості – саме тієї пори, на яку вказав йому Господь під час зустрічі .
3 І назвав Авраам свого сина, який в нього народився від Сарри, Ісааком.
4 А на восьмий день Авраам обрізав свого сина Ісаака, як і заповів йому Бог.
5 Авраамові виповнилось сто років, коли народився в нього син Ісаак.
6 Сарра ж сказала: Причину для сміху учинив мені Бог; хто лише почує – сміятиметься зі мною.
7 Хто би сказав Авраамові, – додала вона, – що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже в його старості я народила сина!
8 Підросло дитя й було відлучене від материнських грудей. В день, коли був відлучений від грудей Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.
9 Сарра побачила, як син Агари-єгиптянки, якого та народила Авраамові, насміхається над Ісааком,
10 і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не стане спадкоємцем разом із моїм сином Ісааком.
11 Надто жорстоким видалось Авраамові рішення Сарри щодо його сина.
12 Але Бог сказав Авраамові: Нехай пропозиція Сарри відносно дитини і рабині не засмучує тебе. В усьому, що скаже тобі Сарра, погоджуйся, бо саме в Ісаакові продовжиться твоє потомство.
13 Також і від сина рабині виведу народ, бо й він – твоє насіння.
Вигнання Агарі та Ізмаїла
14 Тож встав уранці Авраам, узяв хліб та бурдюк води й дав Агарі, поклавши на її плечі, і з дитиною відіслав. Пішла вона й заблукала в пустелі Беер-Шева.
15 Незабаром закінчилася вода в бурдюку, тому, покинувши дитину під одним з кущів,
16 вона відійшла, сіла навпроти десь на відстані пострілу з лука й сказала: Не можу бачити, як вмирає дитина. Щойно сіла неподалік, як закричав, плачучи хлопчина .
17 Почув Бог голос дитини, і кликнув з неба Божий ангел до Агари, і сказав їй: Що з тобою, Агаро? Не бійся, Бог почув голос хлопчини з місця , де він знаходиться.
18 Тож встань, візьми хлопця і доглядай за ним. Адже Я виведу від нього великий народ.
19 Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою. Пішла, наповнила бурдюк водою і дала дитині пити.
20 Бог був із хлопчиною. Він виріс, оселився в пустелі та став стрільцем-лучником.
21 Отже, Ізмаїл замешкав у пустелі Паран; його мати взяла синові дружину з єгипетського краю.
Договір Авраама із Авімелехом
22 У той час Авімелех і полководець його війська Піхол сказали Авраамові: Бог із тобою в усьому, що ти робиш.
23 Тому присягнись тепер мені тут Богом, що не вчиниш зла ні мені, ні моїм, ні їхнім нащадкам, але доброзичливість, яку я виявив тобі, виявлятимеш мені та краю , в якому ти оселився.
24 Авраам відповів: Я присягаюсь!
25 І все ж поскаржився Авраам Авімелехові за криницю води, яку відібрали слуги Авімелеха.
26 Авімелех відповів: Я не знаю, хто вчинив таку річ. Ти мені про це не сповістив, а я також не чув, – хіба що сьогодні.
27 Тоді Авраам дав Авімелехові овець і телят, й вони уклали між собою Заповіт.
28 Авраам поставив окремо сім ягниць зі своєї отари.
29 Авімелех спитав Авраама: Що це за сім овечок, яких ти поставив окремо?
30 Авраам відповів: Цих сім овечок ти приймеш від мене, аби вони стали свідоцтвом, що цю криницю викопав я.
31 Тому й названа ця місцевість Беер-Шева (Вірсавія), оскільки там вони обидва присягнулись.
32 Так уклали вони у Вірсавії Заповіт. Авімелех і полководець його війська Піхол повернулися до филистимського краю.
33 Авраам посадив у Вірсавії тамарискове дерево і прикликав там Ім’я Господа, Вічного Бога.
34 Прожив Авраам у филистимському краї досить довго.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)