Знищення Содома і Гоморри та порятунок Лота
1 А надвечір до Содома завітали два ангели. Лот у той час сидів при содомській брамі. Побачивши їх, Лот пішов їм назустріч, вклонився долілиць
2 і сказав: Добродії, будь ласка, зайдіть до дому вашого слуги і переночуйте, помиєте ваші ноги, а зранку встанете і підете своєю дорогою. Та вони сказали: Ні, ми переночуємо на майдані.
3 Однак він дуже наполягав, тому вони завернули і ввійшли до його дому. Лот влаштував їм гостину, напік опрісноків, і вони повечеряли перед сном.
4 А чоловіки міста, содомляни, – від малого до старого, увесь народ звідусюди – оточили дім.
5 Вони кликали Лота, гукаючи: Де ті чоловіки, які прийшли до тебе вночі? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати.
6 Тож Лот вийшов до входу, зачинивши за собою двері,
7 і сказав: Ні, брати мої, не чиніть зла.
8 Ось є у мене дві дочки, які не пізнали чоловіка – їх я виведу до вас, тож робіть з нимивсе , що вам до вподоби. Лише цим мужам не чиніть нічого, адже вони увійшли під покрівлю мого дому.
9 Ті ж кричали: Відійди геть! Сам прийшов сюди жити, – дорікали вони, – а берешся бути суддею. Тож тепер більше зла заподіємо тобі, ніж їм. Вони сильно налягали на Лота і підступили, щоб вибити двері.
10 Тому мужі, висунувши свої руки, втягли Лота до себе, в дім, а двері замкнули.
11 На чоловіків же, які були при вході дому, наслали сліпоту – від малого до великого; ті вибились із сил, шукаючи входу.
12 А Лотові ті мужі сказали: Чи є тут хтось із твоїх рідних : може зяті, сини, дочки, або хтось інший з близьких є у місті? Виведи їх з цього місця!
13 Адже ми знищимо це місце, оскільки піднялися великі скарги проти них перед Господом; тож послав нас Господь знищити його.
14 Вийшов Лот і, звертаючись до своїх зятів, які взяли його дочок, сказав: Встаньте і вийдіть з цього місця, бо Господь знищить місто. Та його зятям здалося, що він жартує.
15 Коли ж настав світанок, ангели почали квапити Лота, кажучи: Вставай, бери свою дружину, обох своїх дочок, які з тобою, щоб і тобі не загинути через беззаконня міста.
16 Оскільки він зволікав, то ангели – завдяки Господньому милосердю до нього – взяли за руки його та дружину, та обох його дочок, і вивели, залишивши за містом.
17 Коли ж виводили їх, то один з них сказав: Рятуй свою душу! Не оглядайся назад і не зупиняйся ніде в околиці. Втікай на гору, щоб часом тобі не загинути.
18 А Лот сказав: Ні, Господи!
19 Оскільки Твій слуга знайшов у Тебе милість, – велику милість Ти виявив мені, – щоби зберегти при житті душу мою, аби лихо мене не захопило, і я не загинув. Але я не зможу врятуватися на горі, тож благаю ,
20 ось неподалік місто, де я міг би врятуватись, – воно мале; дозволь мені втекти туди; хіба ж воно не досить мале, щоб я міг там жити?
21 Той відповів: Ось Я зважив на твою особу і на прохання, щоб не знищити міста, про яке ти сказав.
22 Швидше утікай туди, бо Я не зможу здійснити справу, доки ти не ввійдеш туди. Тому й названо це місто Цоар.
23 Сонце зійшло над землею, і Лот прибув до Цоара;
24 Господь же послав дощ на Содом і Гоморру – сірку й вогонь від Господа з неба.
25 І знищив ті міста й усю околицю, всіх мешканців міст і рослинність землі.
26 Лотова дружина озирнулася назад – і стала соляним стовпом.
27 Вранці Авраам поспішив до того місця, де стояв перед Господом,
28 подивився він у бік Содома й Гоморри та навколишніх земель і побачив: ось підіймається полум’я від землі, немов дим із печі.
29 Коли нищив Бог міста околиці, то пам’ятав Він Авраама і вислав Лота з місця спустошення, – міста, в якому жив Лот.
Лот та його доньки
30 Вийшов Лот із Цоара і опинився на горі – сам та обидві його дочки з ним. Оскільки боявся жити в Цоарі, то оселився разом зі своїми обома дочками в печері.
31 Якось сказала старша дочка молодшій: Батько наш постарів, і немає нікого на землі, хто ввійшов би до нас, як звичайно робиться на землі.
32 Тож давай напоїмо нашого батька вином, і переспимо з ним, щоб таким чином дати життя нащадкам від нашого батька.
33 Тієї ночі вони напоїли батька вином. Увійшла старша, переспала зі своїм батьком. Та він не знав, коли вона лягла й коли встала.
34 Наступного дня старша сказала молодшій: Ось минулої ночі я переспала зі своїм батьком. Давай напоїмо його вином і цієї ночі; тепер увійдеш ти, переспиш з ним, і так ми збережемо рід нашого батька.
35 Тож напоїли свого батька вином і наступної ночі. Тепер увійшла молодша й переспала з ним. Не знав він і цього разу, коли вона лягла й коли встала.
36 Таким чином обидві Лотові дочки завагітніли від свого батька.
37 Старша народила сина й дала йому ім’я Моав. Він – батько моавійців аж до сьогодні.
38 Народила і молодша сина, назвавши його Бен-Аммі. Він – батько аммонійців аж до сьогодні.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)