Ісаак і Ревека
1 Авраам дуже постарів, увійшов у похилий вік. Господь продовжував благословляти Авраама в усьому.
2 Якось сказав Авраам своєму старшому над його домом слузі, відповідальному за все його майно : Поклади свою руку під моє стегно
3 і присягнися мені Господом Богом неба і Богом землі, що не візьмеш моєму синові дружини з дочок ханаанського народу , серед якого я живу,
4 а підеш до мого рідного краю, до моєї рідні, і звідти візьмеш дружину для мого сина Ісаака.
5 Слуга сказав йому: А якщо жінка не захоче піти зі мною до цієї землі, то чи мав би я повернути твого сина в край, звідки ти вийшов?
6 Та Авраам заперечив: У жодному разі не повертай мого сина туди!
7 Господь, Бог неба, Який вивів мене з дому мого батька та із краю мого народження, із клятвою сказав мені: Цю землю Я дам твоїм нащадкам. Він пошле Свого ангела перед тобою, і ти візьмеш звідти дружину для мого сина.
8 А якщо жінка не забажає піти з тобою, то будеш вільний від присяги мені. Лишень мого сина не повертай туди!
9 І поклав раб свою руку під стегно свого пана Авраама, і присягнув йому в тій справі.
10 Слуга взяв із собою десять верблюдів з числа верблюдів свого господаря, навантажив їх усяким добром свого господаря, піднявся і вирушив у Месопотамію, до міста Нахора.
11 Надвечір, коли виходять жінки набирати воду, він зупинив верблюдів за містом, біля криниці з водою,
12 і сказав: Господи, Боже мого господаря Авраама, пошли мені сьогодні успіх та вияви милість до мого господаря Авраама!
13 Ось я стою біля джерела води, куди дочки мешканців міста приходять брати воду.
14 Нехай же станеться так: дівчина, яку я попрошу нахилити до мене свого глека, щоб я напився, скаже: Пий! Я напою також і твоїх верблюдів, – буде тією, котру Ти приготував Своєму рабові Ісаакові. З цього я дізнаюся, що Ти виявив милість моєму господарю.
15 Слуга ще не закінчив молитись, як вийшла із глеком на плечі Ревека, що народилася в Бетуїла, сина Мілки, дружини Нахора, Авраамового брата.
16 Дівчина була на вигляд дуже гарна, – дівиця, яка ще не знала чоловіка. Підійшовши до джерела, вона наповнила свого глека водою й рушила, щоб іти далі.
17 У той час слуга вибіг їй назустріч і сказав: Дай мені, будь ласка , трохи напитися з твого глека води.
18 Вона відповіла: Пий, мій пане! І з поспіхом зняла свого глека з плеча й дала йому напитися.
19 Коли ж він закінчив пити, вона сказала: Твоїм верблюдам я також наберу води, поки вони не нап’ються.
20 Негайно пішла, вилила воду зі свого глека до корита, і знову побігла до криниці набрати води. Дівчина начерпала води всім верблюдам.
21 Чоловік мовчки придивлявся до неї, бажаючи усвідомити, чи є це саме та дорога, на яку спрямовує його Господь, чи ні.
22 Щойно верблюди перестали пити, слуга взяв золоту сережку, вагою півшекеля, і два браслети на її руки, вагою десять шекелів золота,
23 та й запитав: Чия ти дочка? Скажи мені, чи є у твого батька місце для нас, аби можна було переночувати?
24 Вона відповіла: Я дочка Бетуїла, сина Мілки, котрого вона народила Нахорові.
25 А соломи і паші в нас багато, – продовжила дівчина, – є в нас і місце, аби переночувати.
26 Тож чоловік, схилившись долілиць, поклонився Господеві
27 і сказав: Благословенний Господь, Бог мого пана Авраама, що не відвернув своєї милості та вірності від мого господаря. Мене ж Господь успішно привів до дому братів мого господаря.
28 Побігла дівчина і розповіла в домі своєї матері про все, що сталось.
29 Ревека мала брата на ім’я Лаван. І побіг Лаван до чоловіка надвір до джерела.
30 А коли зауважив у своєї сестри сережку, а на руках – браслети, і коли почув слова своєї сестри Ревеки про те, що їй говорив той чоловік, то поспішив до мандрівника, який стояв біля верблюдів неподалік джерела,
31 і сказав йому: Заходь, благословенний Господом! Чому стоїш надворі? Я вже приготував домівку і місце для верблюдів.
32 Тож чоловік (слуга Авраама ) увійшов до хати, а Лаван розвантажив верблюдів. Він дав соломи та паші верблюдам, а також приніс води для його (слуги) ніг і ніг людей, що були з ним.
33 Після цього дали йому їсти, однак він сказав: Не їстиму, доки не розповім про свою справу. Тож (Лаван ) сказав: Говори!
34 І він почав говорити: Я – слуга Авраама.
35 Господь щедро поблагословив мого господаря, і він став великим. Дав йому Господь овець і телят, срібла й золота, рабів і рабинь, верблюдів і ослів.
36 Та й Сарра, дружина мого пана, вже в його похилому віці, народила моєму господарю сина. Авраам віддав йому все, що належало йому.
37 А мене мій господар попросив заприсягнути, що не візьму дружини для його сина з-поміж дочок ханаанського народу, на землі якого він проживає.
38 Ти неодмінно підеш до дому мого батька, – сказав він, – до мого роду, і звідтіля візьмеш дружину для мого сина.
39 Але я сказав своєму господарю: А якщо жінка не піде зі мною?
40 Він мені відповів: Господь, в присутності Якого я ходжу, пошле Свого ангела з тобою, й тобі пощастить у дорозі; ти візьмеш дружину для мого сина з мого роду, з дому мого батька.
41 Ти будеш вільний від своєї клятви лише тоді, коли підеш до мого роду й тобі не дадуть, – тільки в такому разі ти будеш вільний від даної мені присяги.
42 Тож, прибувши сьогодні до джерела, я молився: Господи, Боже мого господаря Авраама! Пошли, благаю, успіх на моєму шляху, яким я нині прямую!
43 Ось я стою біля джерела води. Нехай же дівчина, котра прийде набрати води і до якої я звернусь з проханням: Дай мені, будь ласка , напитися трохи води з твого глека,
44 скаже мені: Напийся ти сам, а я і твоїх верблюдів напою, – буде тією жінкою, яку обрав синові мого пана Господь.
45 Перш ніж закінчив я це говорити у своїх думках, як прийшла Ревека зі своїм глеком на плечі. Вона спустилася до джерела і набрала води . Я ж попросив її: Дай, будь ласка, мені напитися.
46 Вона швиденько зняла з себе глека і сказала: Пий, я і твоїх верблюдів також напою. Тож напився я, а вона напоїла моїх верблюдів.
47 Тоді я запитав її: Чия ти дочка? Вона ж відповіла: Я – дочка Бетуїла, Нахорового сина, якого народила йому Мілка. Тож я дав їй сережку для носа й браслети на її руки.
48 Після того , схилившись долілиць, я поклонився Господеві й поблагословив Господа, Бога мого господаря Авраама, Який провадив мене правильною дорогою, аби взяти дочку брата мого господаря для його сина.
49 Тому, якщо ви маєте бажання виявити милість і шану моєму господарю, скажіть про це мені; якщо ж ні, дайте також мені знати, щоб я повернув праворуч або ліворуч.
50 У відповідь Лаван та Бетуїл сказали: Від Господа вийшло це рішення, тож не можемо тобі сказати ні злого, ні доброго.
51 Ось Ревека перед тобою. Бери її та йди і нехай вона буде дружиною синові твого господаря, як визначив Господь.
52 Коли слуга Авраама почув їхні слова, то поклонився Господеві до землі.
53 Вийнявши срібні та золоті речі й одяг, він дав Ревеці; дав також подарунки її братові й матері.
54 Після цього їли й пили – він та люди, що були з ним. А коли встали вранці, слуга сказав: Відпустіть мене до мого господаря.
55 Але її брат й мати сказали: Нехай дівчина побуде з нами хоча б днів десять, а після цього піде.
56 Слуга ж відповів: Не затримуйте мене, бо Господь пощастив мені в дорозі. Тож і ви відпустіть мене, щоб я повернувся до мого господаря.
57 Вони сказали: Покличмо дівчину і запитаймо її.
58 Тож покликали Ревеку й запитали її: Чи підеш ти з цим чоловіком? Вона відповіла: Піду.
59 Після цього відпустили свою сестру Ревеку з її служницею, а також слугу Авраама та його людей.
60 Благословляючи Ревеку, рідні сказали їй: Ти – наша сестра, стань матір’ю для незліченних тисяч, і нехай твої нащадки успадкують брами своїх ворогів.
61 Зібравшись, Ревека та її рабині сіли на верблюдів і вирушили за слугою Авраама. Таким чином, взявши Ревеку, він вирушив у дорогу.
62 Ісаак якраз повернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої. Він проживав на півдні краю.
63 Надвечір вийшов Ісаак у долину пройтися полем. Підвівши очі, він побачив караван верблюдів.
64 Ревека також побачила Ісаака, тому зійшла з верблюда
65 і запитала слугу: Хто цей чоловік, який йде рівниною нам назустріч? Слуга відповів: Це – мій господар. Тоді вона взяла покривало і закрила обличчя .
66 При зустрічі слуга докладно розповів Ісаакові про все, що зробив.
67 Тож увів Ісаак Ревеку до шатра своєї матері. Взяв він її, і вона стала йому дружиною. Він покохав її, і утішився Ісаак після смерті своєї матері Сарри.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)