Приготування до зустрічі з Ісавом
1 Вставши раненько, Лаван поцілував своїх онуків та своїх дочок і поблагословив їх. Повернувшись, Лаван пішов у свою місцевість.
2 Яків також вирушив у дорогу, і його зустріли Божі ангели.
3 Побачивши ангелів, Яків сказав: Це Боже військо. Тому й назвав те місце: Маханаїм.
4 Яків направив перед собою посланців до свого брата Ісава, в землю Сеір, до місцевості Едом,
5 звелівши їм казати: Перекажіть моєму володареві Ісавові: До тебе звертається твій слуга Яків: Проживав я у Лавана і затримався аж дотепер.
6 У мене є воли, осли, вівці, слуги і слугині; тож бажаю про це повідомити моєму володареві, щоб знайти милість у твоїх очах.
7 Повернувшись, посланці розповіли Якову: Ходили ми до твого брата Ісава. Він іде тобі назустріч, а з ним чотириста чоловік.
8 Вельми злякався Яків і стривожився. Тому поділив людей, які були з ним, а також волів, овець і верблюдів на два табори.
9 Якщо Ісав нападе на один табір, – говорив він, – і знищить його, то другий табір врятується.
10 Після цього Яків промовив: Боже мого батька Авраама і Боже мого батька Ісаака, Господи, Який сказав мені: Повернися у свій край, до своєї родини, а Я допомагатиму тобі!
11 Я не заслуговую всієї Твоєї милості й усієї вірності, яку Ти виявив Своєму слузі. Адже з однією лише моєю палицею перейшов я цей Йордан, а тепер ось я виріс у два табори.
12 Визволи мене, благаю , з руки мого брата, – з руки Ісава, бо я його боюся, щоби, прийшовши, він не вбив мене та матерів з дітьми.
13 Ти ж обіцяв: Неодмінно чинитиму тобі добре й намножу твоїх нащадків як морський пісок, якого неможливо перерахувати через велике їх число.
14 Так він провів там ту ніч. З того, що було під руками, він відділив у дар для свого брата Ісава:
15 двісті кіз, двадцять козлів, двісті овець, двадцять баранів,
16 тридцять дійних верблюдиць з їх верблюденятами, сорок корів, десять биків, двадцять ослиць і десять ослів.
17 Кожне стадо окремо він передав у руки своїх слуг і наказав їм: Ідіть попереду мене і зберігайте відстань між стадами.
18 Першому він звелів, кажучи: Якщо тебе зустріне мій брат Ісав і запитає: Чий ти, куди йдеш і чиє це стадо , що йде перед тобою?
19 То скажи: Твого слуги Якова; це подарунок, посланий моєму володарю Ісаву. Та ось і сам він іде за нами.
20 Те саме сказав він другому, третьому і всім, які йшли за стадами, кажучи: Саме такі слова говоріть Ісаву, коли його зустрінете.
21 Щоразу додавайте: Ось і твій слуга Яків іде за нами. Адже він гадав: Умилостивлю його дарами, що йдуть переді мною, а потім і сам з’явлюсь перед ним, – можливо, прийме мене добре .
Боротьба Якова з Богом та отримання нового імені – Ізраїль
22 Отже, дари випереджували Якова. Сам же він у ту ніч залишався в таборі.
23 Встав він тієї ночі, взяв обох своїх жінок, обох їхніх слугинь, а також своїх одинадцятеро дітей і переправив через брід Яббок.
24 Він усіх їх перевів через потік, а за ними також перепровадив усе, що йому належало.
25 Тож Яків залишився один; і боровся з ним якийсь Чоловік, аж поки не почало світати.
26 Та, зрозумівши, що не здолає його, торкнувся до м’яза його стегна, і м’яз стегна Якова був ушкоджений, коли Він боровся з ним.
27 І сказав йому: Відпусти Мене, бо настав світанок. Яків же відповів: Не відпущу Тебе, поки не поблагословиш мене.
28 Запитав Він Якова : Яке твоє ім’я? Той відповів: Яків.
29 Він же сказав: Твоє ім’я не буде більше Яків, а зватимешся Ізраїль, бо ти витримав змагання з Богом і є сильний між людьми.
30 Тоді Яків попросив: Назви, будь ласка , Своє ім’я. У відповідь Той сказав: Чого ти питаєш про Моє ім’я? І з цими словами поблагословив його там.
31 І Яків назвав те місце Пенуел, говорячи : Я бачив Бога обличчям в обличчя, і моя душа залишилася живою.
32 Засяяло Якову сонце, коли він залишав Пенуел. Йдучи , він кульгав через біль у своєму стегні.
33 Ось чому Ізраїльські сини й досі не їдять сухожилля м’яза стегна, бо Той, що боровся доторкнувся до м’яза стегна Якова, тобто до сухожилля.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)