Господь тримає Ізраїля за праву руку
1 Замовкніть і слухайте Мене, острови! Нехай відновляться в силі народи! Хай наблизяться і скажуть: Станьмо разом перед судом.
2 Хто підняв зі сходу мужа правди , і закликав його прямувати за Собою, поневолюючи перед ним народи і підкорюючи під його владу царів? Його меч обертає їх на порох, а його лук розвіює їх, наче вітер полову.
3 Він переслідує їх, залишаючись неушкодженим на дорогах, по яких раніше не ступали його ноги.
4 Хто це зробив і вдосконалив? Той, Хто від початку викликає до життя людські покоління. Я, Господь, перший, і буду останнім.
5 Побачили це острови і налякалися, краї землі затремтіли і, наближуючись, зійшлись.
6 Кожен допомагає своєму товаришеві, і своєму братові каже: Тримайся!
7 Ремісник підбадьорює митця-золотаря, а той, хто розгладжує молотком залізо, – коваля, примовляючи: З’єднання міцне, та ще й цвяхами його закріплює, щоб не хиталось.
8 Ти ж, Ізраїлю, Мій слуго, Якове, якого Я обрав, – нащадки Авраама, Мого приятеля, –
9 ти, кого Я взяв від країв землі, покликав з найдальших куточків, запевнивши тебе: Ти – Мій слуга! Я тебе вибрав і Я тебе не відкину!
10 Не бійся, бо Я з тобою! Не лякайся, бо Я – твій Бог! Я додам тобі сили і допоможу тобі! Я підтримаю тебе правицею правди Своєї!
11 Отже, застидяться і засоромляться всі твої супротивники, – обернуться в ніщо, і загинуть усі, що протидіють тобі.
12 Шукатимеш, але не знайдеш тих, котрі ворогують з тобою. Вони стануть, як не існуючі, – щезнуть усі, котрі воюють проти тебе.
13 Адже Я – Господь, твій Бог, Який тримає тебе за праву руку, і каже тобі: Не бійся, Я тобі допомагаю.
14 Не бійся, Мій черв’ячку, Якове, – горсточко Ізраїлю! Я тобі допоможу, – каже Господь, твій Визволитель, Святий Ізраїлів!
15 Ось Я учиню тебе новим молотильним валом з двома рядами гострих зубців, аби ти дробив горби, перетворюючи їх на порох.
16 Ти віятимеш їх, а вітер їх розноситиме, розпорошить їх буря. Ти ж будеш тішитись у Господі, хвалитимешся Святим Ізраїлевим.
17 Коли бідні та вбогі шукатимуть воду, і її не буде, – коли їхній язик сохнутиме від спраги, Я, Господь, почую їх; Я, Бог Ізраїлю, не залишу їх.
18 Я відкрию на хребтах гір ріки і посеред рівнин – джерела; Я перетворю пустелю на озерний край, а суху землю на джерела вод.
19 Я посаджу в пустелі кедр та акацію, мирт і оливкове дерево, – в степу разом ростимуть кипарис, в’яз і бук,
20 аби побачили й пізнали, усвідомили й зрозуміли всі, що все те Господня рука учинила, і Святий Ізраїлів створив це.
21 Подайте вашу справу, – говорить Господь, – наведіть ваші аргументи, – каже цар Якова.
22 Нехай наблизяться і повідомлять нам те, що має статись. Розкажіть нам про давні часи, що було спочатку, аби ми усвідомили серцем, а також їхній кінець; або сповістіть нам те, що має відбутись!
23 Провістіть нам майбутнє, тоді ми пізнаємо, що ви є богами. Зробіть щось добре чи зле, аби ми разом побачили і здивувались.
24 Але ви – ніщо, і ваша діяльність – нічого не варта, – гидкий той, хто вас обирає.
25 Я розбудив мужа з півночі, й він прийшов зі сходу сонця – того, хто прикликає Моє Ім’я. Він топтатиме володарів, як болото, – як гончар місить глину.
26 Хто ще провістив таке від початку, щоб воно стало відоме далеко наперед і потім ми могли сказати: так, – це правда? Але не було нікого, хто провіщав би, – як і нікого, хто чув такі слова.
27 Я перший сповістив про це Сіону, направивши в Єрусалим благовісника.
28 Але, коли Я подивився, то не було нікого, – не було серед них радника, який міг би дати відповідь на Моє запитання.
29 Адже всі вони – омана, а їхні вчинки – марнота, як і їхні боввани, – порожній вітер.