Неминучий наступ народу з півночі
1 Утікайте, діти Веніяміна, геть з Єрусалима! Дайте трубою сигнал тривоги в Текої і подайте знак із Бет-Гаккерема, тому що з півночі насувається велике лихо руйнування!
2 Вродливу й випещену дочку Сіону Я спустошу !
3 До неї прийдуть пастухи зі своїми отарами, поставлять на ній довкола намети, й кожен пастиме на своєму наділі.
4 Підіймайтесь проти неї на священну війну! Вставайте, щоб ударити опівдні! Горе нам, адже день закінчується і простягаються вечірні тіні!‥
5 Вставайте й рушимо, – вночі зруйнуймо її палаци!
6 Адже так говорить Господь Саваот: Зрубуйте дерева й насипайте проти Єрусалима вал! Це те місто, яке має бути покаране, бо воно сповнене насильства!
7 Як криниця утримує холодною свою воду, так і воно (місто Єрусалим ) зберігає свіжим своє зло. Звідти доноситься лемент насильства й грабежів. Я постійно бачу там біль і страждання…
8 О, Єрусалиме, схаменись, щоб Я не відвернувся з огидою від тебе і щоб Я не зруйнував тебе, перетворивши тебе в незаселену землю!
9 Адже так говорить Господь Саваот: Позбирайте уважно рештки Ізраїлю, як визбирують останні ягідки винограду; ще раз протягни рукою по його галуззю, щоб у цьому впевнитись.
10 До кого Мені заговорити й засвідчити, щоб звернули увагу? Їхні вуха закриті , і не здатні почути! Адже Господнє слово стало для них предметом глузування, – вони не відчувають у ньому задоволення.
11 Я сповнений Господнього гніву, й мені важко стриматись. Він (гнів ) виллється на дітей, що на вулиці, як і на зібраних разом юнаків, тому що всі будуть захоплені в неволю разом з людьми середнього віку, – чоловіки з жінками, – навіть ті, що досягли похилого віку!
12 Їхні оселі належатимуть іншим, разом з їхніми полями та жінками. Адже Я простягаю Свою руку на мешканців цього краю! – говорить Господь, –
13 оскільки всі, починаючи з їхнього найменшого і до найбільшого, прагнуть незаконної наживи; так само всі, від пророка й до священика, – ошуканці!
14 Вони лікують рани Мого народу недбало, говорячи: Мир, мир! – Тоді як миру немає!
15 Невже вони не засоромляться, творячи гидоту? Але ж вони зовсім не знають, що таке сором, і навіть не червоніють. Тому вони впадуть між полеглими, – спіткнуться, коли надійде година Мого покарання, – говорить Господь.
16 Так говорить Господь: Зупиніться на дорогах ваших і роздивіться, – довідайтеся про стежки відвічні, – де дорога до доброго, нею йдіть, і знайдете спокій вашим душам. Але вони відповіли: Не підемо!
17 Тоді Я поставив над ними вартових, котрі б волали : Прислухайтесь до голосу труби! Але вони заявили: Не будемо слухати!
18 Тому послухайте народи й дізнайся, громадо, що їх чекає!
19 Слухай, уся земля! Ось Я спроваджую на цей народ лихо, як результат їхніх задумів, оскільки вони не зважали на Мої слова і Законом Моїм знехтували!
20 Навіщо Мені принесений з Шеви ладан, та запашна тростина із далеких земель? Ваші всепалення Мені не подобаються, – ваші жертви неприємні Мені!
21 Тому так говорить Господь: Оце Я кладу перед цим народом перешкоду, об яку спіткнуться батьки разом з дітьми, – сусід загине вкупі зі своїм ближнім.
22 Так говорить Господь: Ось надходить з північного краю народ, – великий народ вирушає з країв землі.
23 Вони міцно тримають луки й списи, – жорстокі вони й безжалісні! Їхні крики, як ревуче море; вони мчать на конях й готові, як один, ринутись у бій з тобою, дочко Сіону!
24 Коли ми почули вістку про них, то ослабли наші руки, – нас охопили тривога й болі, наче в породіллі.
25 Не виходьте в поле і не йдіть на дорогу, тому що скрізь вороги з мечами, – всі люди охоплені страхом.
26 Дочко мого народу, огорни себе веретищем і валяйся у попелі. Учини жалобу й плач, як за єдиною дитиною , – гірко ридай, адже впаде на нас нещастя зненацька!
27 Я призначив тебе випробувачем серед мого народу, аби ти (пророку ) пізнавав і випробовував дорогу життя, якою вони ходять.
28 Усі вони вперті бунтівники, постійні наклепники, – тверді, як мідь і залізо, – усі вони зіпсуті.
29 Ковальський міх перестав дмухати, – від вогню згорів свинець. Надаремно плавильник пробував очищувати, – погане так і не відокремилось…
30 Їх називатимуть негодящим сріблом, тому що Господь їх відкинув.