Захоплення Аю
1 Тоді Господь промовив до Ісуса: Не бійся та не падай духом! Візьми з собою всіх озброєних мужів, вставай і вирушай на Ай. Май на увазі, що Я віддаю айського царя, його народ, його місто та його край у твої руки.
2 Тому зроби з Аєм та його царем так само, як ти зробив з Єрихоном та його царем; однак усю здобич і його худобу заберете собі. Проте спочатку влаштуй з тильного боку міста засаду.
3 Тож підняв Ісус усіх озброєних мужів, аби виступити на Ай. Ісус відібрав з них тридцять тисяч хоробрих воїнів і послав їх уночі.
4 Він наказав їм, говорячи: Ви маєте зробити засідку з тильного боку міста! Не відходьте надто далеко від міста, й будьте всі напоготові!
5 А я з моїм загоном війська наблизимось до міста. Коли ж вони вирушать на нас, як перший раз, то ми кинемось від них утікати.
6 Безперечно, вони поженуться за нами, мовляв: Вони втікають від нас, як і раніше. Ми ж, утікаючи від них, відволічемо їх від міста.
7 Тоді ви підніметесь із засади й оволодієте містом. Господь, ваш Бог, віддасть його у ваші руки.
8 Коли захопите місто, то підпаліть його вогнем, як сказав Господь. Вважайте, це – мій наказ!
9 Послані Ісусом воїни пішли й влаштували засідку, розташувавшись між Бетелем та західною стороною Ая. Ту ніч Ісус провів серед військового люду.
10 На світанку Ісус переглянув військо, й зі старійшинами Ізраїлю на чолі війська вони вирушили в напрямку міста Ай.
11 Отже, всі озброєні мужі, що були з Ісусом, вирушили й розташувались навпроти міста. Вони отаборились з північної сторони Аю, так що між ними й містом Ай була долина.
12 Потім Ісус взяв близько п’яти тисяч чоловік і влаштував ще одну засідку між Бетелем та Аєм із західного боку міста.
13 Таким чином, військо й увесь табір (головні сили ) були розташовані з північного боку міста, а той спеціальний загін (засідка ), був із західного (тильного ) боку міста. Сам Ісус зі своїм загоном вирушив на середину долини.
14 І от, коли цар Ая побачив їх , то зразу, того ж ранку, разом з усіма озброєними мужами міста вирушив, аби зайняти позиції з іншого боку долини, і воювати з Ізраїлем. Проте він не знав, що за містом влаштована на нього засідка.
15 Ісус та Ізраїльське військо, що було з ним, зробили вигляд, що вони розгромлені, й під натиском ворога втікають у бік пустелі.
16 Підбадьорені цим, вони покликали тих воїнів, які ще залишались у місті, й погнались, переслідуючи Ісуса, і одночасно віддаляючись від міста.
17 Таким чином не залишилось ні в Аї, ні в Бетелі нікого з чоловіків , хто би не вирушив у погоню за Ізраїлем. Місто залишилось відкритим, адже всі погнались за Ізраїлем.
18 Тоді Господь промовив до Ісуса: Простягни списа, що в твоїй руці, в бік Аю, адже Я віддаю його в твої руки. Тож Ісус простягнув списа, що був у його руці, в напрямку міста.
19 Щойно він простягнув руку, військові в засідці негайно зірвались зі свого місця й побігли; вони ввійшли в місто і, заволодівши ним, зразу підпалили місто вогнем.
20 Озирнувшись позад себе, воїни Ая побачили, що підіймається над містом дим аж до небес; вони не мали куди втікати, – ні вперед, ні назад, оскільки Ізраїльтяни, що втікали в пустелю, повернулись проти своїх переслідувачів.
21 Адже Ісус і весь Ізраїль, побачивши, що воїни, які були в засідці, взяли місто, оскільки над містом підіймається дим, – вони обернулися назад і почали знищувати захисників Аю.
22 Крім того, ті загони війська , що взяли місто, кинулись їм назустріч, так що мешканці Аю виявились в оточенні Ізраїлю, – як з одного боку, так і з іншого. Їх громили, доки не залишилося жодного живого, навіть утікача.
23 Царя Ая схопили живим і привели його до Ісуса.
24 І коли Ізраїль знищив усіх захисників Аю, на полі битви та в пустелі, куди вони погналися за ними (Ізраїльтянами ), – коли всі до останнього полягли від меча, – то Ізраїльтяни повернулися в Ай і знищили мечем тих, хто ще там залишався .
25 Того дня полягло дванадцять тисяч мешканців Ая, – як чоловіків, так і жінок.
26 А Ісус не опускав своєї руки, яку він простягнув зі списом, доки не загинули всі мешканці Аю.
27 Лише худобу й здобич того міста Ізраїльтяни взяли собі, за велінням Господа, даним Ісусові.
28 Ісус спалив Ай, перетворивши його на віковічну руїну, – на пустку аж по сьогодні.
29 Що ж до айського царя, то його повісили на дереві ще до вечора. Коли ж заходило сонце, Ісус наказав зняти його тіло з дерева і кинути його до входу в браму міста. Над ним накидали велику купу каміння, яка там і дотепер.
Оновлення Заповіту на горі Евал
30 Після цього Ісус спорудив на горі Евал жертовник Господу, Богові Ізраїлю ;
31 як і заповів Мойсей, Господній слуга, Ізраїльтянам і, як записано в книзі закону Мойсея (Второзаконня ), – жертовник був з нетесаних каменів, до яких не застосовували залізного знаряддя . Тож принесли на ньому всепалення Господу, а також складали мирні (подячні ) жертви.
32 І він (Ісус ) записав на тих каменях слова із Книги Закону, які колись Мойсей написав у присутності Ізраїльтян.
33 Увесь Ізраїль, – як приходці, так і корінні Ізраїльтяни, – разом зі своїми старійшинами, урядниками й своїми суддями стояли по обох боках Ковчегу перед священиками-левітами, котрі носили Ковчег Господнього Заповіту. Половина з них навпроти гори Герізім, а половина з них навпроти гори Евал. Саме так заповів Господній слуга Мойсей, аби насамперед благословити Ізраїльський народ.
34 Після цього він прочитав усі слова Закону, – благословення і прокляття, – згідно з усім написаним у сувої Закону.
35 Не залишилось жодного слова з усього, що заповів Мойсей, і чого б не прочитав Ісус перед усією Ізраїльською громадою, – в тому числі перед жінками, дітьми й приходцями, які серед них перебували.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)