Притча про весілля царського сина
1 У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи:
2 Схоже Царство Небесне на одного чоловіка – царя, який справив весілля своєму синові.
3 Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.
4 Тоді знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!
5 А вони, знехтувавши, відійшли: один – на своє поле, другий – на свій торг;
6 інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали.
7 Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивців і спалив їхнє місто.
8 Тоді каже своїм рабам: Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними,
9 то йдіть на роздоріжжя і кого тільки зустрінете, кличте на весілля.
10 Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, – і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми.
11 Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг,
12 і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав.
13 Тоді сказав цар слугам: Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів.
14 Адже багато запрошених, та мало вибраних!
Кесареве – кесареві, а Боже – Богові!
15 Тоді фарисеї пішли і зібрали раду, щоби зловити Його на слові.
16 І послали до Нього своїх учнів з іродіянами , кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей.
17 Тож скажи нам, як Ти вважаєш: чи належить давати податок кесареві, чи ні?
18 Знаючи їхнє лукавство, Ісус сказав: Навіщо випробовуєте Мене, лицеміри?
19 Покажіть Мені податкову монету! Вони принесли Йому динарій .
20 А Він каже їм: Чий це образ і напис?
21 Відповідають: Кесаря! Тоді Він каже їм: То кесареве віддайте кесареві, а Боже – Богові!
22 Почувши це, ті здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
Ісус говорить про воскресіння мертвих
23 Того дня підійшли до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його,
24 кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то нехай його брат візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого.
25 Було у нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові;
26 так само другий і третій – аж до сьомого.
27 Після всіх померла й жінка.
28 Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її!
29 У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої,
30 бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.
31 Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Слова Божого, яке говорить:
32 Я є Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, – Богом не мертвих, а живих.
33 І почувши це, люди були в захопленні з Його вчення.
Найбільша заповідь
34 А фарисеї, почувши, що Він закрив уста садукеям, зібралися разом,
35 і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його:
36 Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
37 Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою!
38 Це – перша і найбільша заповідь.
39 Друга – подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе!
40 На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки.
Чий Син Христос?
41 Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи:
42 Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому відказали: Давидів.
43 Він каже їм: То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи:
44 Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги?
45 Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином?
46 І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)